Іридоцикліт або передній увеїт

Іридоцикліт (передній увеїт) – це запалення передньої частини увеального тракту ока: райдужної оболонки і циліарного тіла. Іридоцикліт є формою увеїту, який має на увазі запалення всього увеального тракту, в тому числі і розташованої позаду судинної оболонки.

Пацієнти з ревматизмом схильні до високого ризику розвитку іридоцикліту – поширеність переднього увеїту серед осіб з ревматизмом становить близько 40%. Найчастіше хвороба розвивається у 20-40-річних. Поширеність в загальній популяції дорівнює 0,05%, тобто з 100 тисяч чоловік з іридоциклітом стикається в середньому не більше п’яти.

Синдром Фукса або гетерохромний іридоцикліт Фукса вважається однією з різновидів хронічного іридоцикліту. Характеризується потоншенням райдужної оболонки на одному оці (ураження двох очей відбувається тільки в 6% випадків), через що останній змінює колір. У 13-59% випадків синдром Фукса супроводжується розвитком катаракти і глаукоми (показник вище серед пацієнтів з двостороннім ураженням і серед афроамериканців). Раніше вважалося, що причиною гетерохромного іридоцикліту Фукса є запальний процес, проте сучасна медицина знає про випадки розвитку цієї хвороби у пацієнтів з нейродистрофічними змінами в передніх відділах судинної оболонки очного яблука. Ще однією причиною розвитку синдрому Фукса може стати токсоплазмоз, що провокує запалення увеального тракту. Крім того, синдром Фукса може передаватися у спадок.

Іридоцикліт у дітей

Незважаючи на те, що іридоцикліт частіше вражає дорослих, він може розвиватися і у дітей з ревматоїдним артритом. Запальний процес зачіпає не тільки суглоби і прилеглі до них тканини, але і передню частину увеального тракту. Також іридоцикліт у дітей розвивається в результаті внутрішньоутробного інфікування. Небезпечним ускладненням дитячого іридоцикліту є заростання зіниці, розвиток глаукоми та відшарування сітківки.

Існує кілька класифікацій іридоцикліту.

  1. Клінічна класифікація включає:
  • гострий іридоцикліт – характеризується швидким розвитком симптомів. Гостра фаза триває до 6 тижнів.
  • хронічний іридоцикліт – триває більше 6 тижнів і протікає, як правило, безсимптомно. Часто є побічним результатом інших хвороб – сифілісу, синдрому Рейтера, захворювань кишечника і т. д.
  1. Етіологічна класифікація включає:
  • екзогенний – викликаний ушкодженнями ззовні. Також може бути пов’язаний із зовнішніми мікробами.
  • ендогенний – розвивається в результаті поразки внутрішніми мікробами, бактеріями, вірусами.
  1. Морфологічна класифікація включає:
  • гранулематозний іридоцикліт – характеризується утворенням запальних гранульом. Розвивається в результаті інфекційного ураження очних оболонок.
  • негранулематознимі іридоцикліт – характеризується дифузним ураженням тканин. Причина розвитку негранулематозногоі іридоцикліту частіше токсико-алергічна.

Причини і симптоми іридоцикліту

Причинами іридоцикліту може бути безліч факторів, так як ця хвороба може розвиватися у відповідь на будь-яке запалення в організмі.

  • Вплив хімікатів на очі. Поразка очних оболонок хімікатами може стати причиною іридоцикліту та інших запальних захворювань ока. Найпоширенішою речовиною, що викликає передній увеїт, є слізогінний газ.
  • Очна інфекція, що викликає запалення оболонок ока, може запустити іридоцикліт.
  • Хвороби. Існує цілий список захворювань і станів, які викликають запалення очних оболонок, в тому числі і іридоцикліт. Сюди відносяться малярія, поліхондрит, синдром Рейтера, токсоплазмоз, лептоспіроз, вторинний сифіліс, хвороба Бехчета, хвороба Стілла (форма юнацького ревматоїдного артриту), виразковий коліт, гранулематоз Вегенера, симпатична офтальмія, склерит, туберкульоз, цукровий діабет, пневмонія та інші.
  • алергічна реакція.
  • чужорідне тіло в організмі людини.

До симптомів іридоцикліту відносяться:

  • надмірна світлочутливість;
  • біль в очах; почервоніння очей;
  • сльозотеча; помутніння зору;
  • звуження зіниць;
  • приклеювання райдужної оболонки до рогівки ока;
  • зміна внутрішньоочного тиску;
  • зниження зору.

Діагностика і лікування іридоцикліту

Діагностика іридоцикліту здійснюється офтальмологом в ході фізичного огляду. Лікар перевіряє гостроту зору пацієнта, вимірює внутрішньоочний тиск в ураженому оці, і робить тест на розширення зіниць. Для уточнення діагнозу і визначення ступеня ураження ока може бути проведено УЗД очей.

Для визначення причин розвитку іридоцикліту призначається загальний і біохімічний аналіз крові і сечі, коагулограма, ревмопроби, алергопроби, а також дослідження рівня імуноглобуліну в крові. Результати перерахованих вище аналізів впливають на вибір стратегії лікування іридоцикліту. Лікування іридоцикліту має бути спрямоване на усунення симптомів і причин його появи. В першу чергу лікування повинно знизити ризик можливих ускладнень – утворення спайок в судинній оболонці, катаракти і глаукоми. Планове лікування іридоцикліту включає застосування антибактеріальних, противірусних, протизапальних, нестероїдних або гормональних препаратів – вибір ліків визначається хворобою, що викликала запалення ока. Спосіб введення препаратів залежить від тяжкості симптомів, віку і стану пацієнта. Лікар може зробити вибір на користь очних крапель, внутрішньом’язових або внутрішньовенних ін’єкцій і інших способів доставки ліків до осередка запалення.

Хірургічне втручання рекомендується при необхідності поділу спайок або в разі розвитку вторинної глаукоми. Видалення ока може бути рекомендовано в разі важкого гнійного іридоцикліту з супутнім руйнуванням оболонок і вмісту ока.

Прогноз для пацієнтів з іридоциклітом в цілому сприятливий – повне одужання спостерігається приблизно у 45-60% випадків, і в 15-30%, якщо мова йде про гострий іридоцикліт. Якщо запалення ока пов’язано з іншим хронічним захворюванням, іридоцикліт може також перейти в хронічну рецидивуючу форму з періодичними загостреннями, які збігаються із загостреннями основного захворювання (подагри, ревматизму, діабету).

У деяких випадках іридоцикліт може переходити в хронічну форму, що характеризується постійним зниженням зору. У разі несвоєчасного звернення за допомогою іридоцикліт стає причиною небезпечних ускладнень, які можуть завершитися втратою зору або ока.

Соцмережі

Exit mobile version