Алкоголізм як хвороба

Алкоголізм – важке хронічне захворювання, головною особливістю якого є формування.

Алкоголізм – соціальна проблема № 1

Алкоголізм – важке хронічне захворювання, головною особливістю якого є формування. При продовженні вживання спиртного протягом багато часу воно поступово прогресує. Внаслідок цього наростає толерантність (стійкість) до кількості випитого, людина втрачає контроль за обсягами алкоголю, знижується критичність до своєї поведінки, вчинків та способу життя. У цій статті можна знайти опис основних причин та симптомів цієї хвороби, клінічну картину 3 стадій, ускладнення з боку внутрішніх органів та нервової системи та сучасні підходи до лікування алкоголізму у людини.

Алкоголізм у дорослих

Чоловічий алкоголізм

Чоловічий алкоголізм – бич сучасного суспільства. Загальноприйняті норми моралі навіть у благополучних державах допускають періодичний прийом представниками сильної статі спиртних напоїв (крім країн, які сповідують іслам). Більшість чоловіків роблять це із завидною постійністю: офіційні статистичні дані вказують на те, що кожен шостий чоловік, який досяг віку 18 років, щодня вживає алкоголь.

Систематичний прийом спиртних напоїв неминуче призводить до формування залежності, спочатку психічної, а потім і фізичної, які є обов’язковими ознаками алкоголізму як справжньої хвороби. Проте в основному чоловіки протягом багатьох років не сприймають потяг до спиртного як щось небезпечне і ставляться до неї досить спокійно, тому вони не бачать нічого ганебного у вживанні спиртових напоїв у громадських місцях, вдома і навіть іноді на роботі. Захворювання прогресує у них набагато повільніше, ніж у жінок, тому протягом тривалого часу вони можуть контролювати свій стан, дозу та якість спиртного.

Жіночий алкоголізм

Жінка – хранителька домашнього вогнища, прямим обов’язком якої є виховання дітей та підтримання будинку затишку та чистоти. Жіночий алкоголізм – страшне явище, адже при цьому часто страждають ті, хто він на неї залежить, а саме – діти. Часто причиною вживання етанолу у жінок стає пияцтво чоловіка, більше половини п’ють разом із чоловіком. Це можна пояснити тим, що вони не знають, як відучити його від згубної звички, впадають у відчай і приєднуються до нього від безвиході.

Проте характерною рисою жіночого алкоголізму є потреба до випивки поодинці, статистика вказує, що 1 із 13 жінок приймає спиртне щодня. Причина криється в підвищеному почутті совісті, і сорому осуду з боку суспільства, адже п’юча представниця слабкої статі викликає винятково негативні емоції, на відміну від чоловіків, яким періодичний прийом алкоголю є простим.

Алкоголізм у вагітних жінок

Існує приказка, що вагітній жінці ніколи не вдасться випити поодинці. Цей жарт може викликати посмішку, проте насправді пияцтво в період очікування малюка не має жодних виправдань. Етиловий спирт через судини плаценти проникає в кровотік плода, викликаючи у нього серйозні відхилення у розвитку нервової системи, вади внутрішніх органів та органів чуття. Разом з мамою у нього формується залежність від етанолу, яка задовольняється його регулярним прийомом. Після народження у малюка, крім тяжких порушень, формується синдром відміни, оскільки алкоголь перестає надходити в його організм.

Сукупність проявів систематичного прийому спиртного під час вагітності із боку новонародженого називається алкогольним синдромом плода. Він зустрічається не так вже й рідко 0,2-5 випадків на 1000 дітей, що з’явилися на світ. При цьому зміни зачіпають практично всі органи та тканини, ймовірність того, що в майбутньому така дитина страждатиме на алкоголізм – дуже велика.

Жіночий алкоголізм у період вагітності не має виправдань, проте це є досить поширеним явищем у всьому світі.

Алкоголізм у жінок, що годують

Якщо жінка в період вагітності приймала алкоголь, то з великою часткою ймовірності вона продовжить це робити під час годування груддю. Частина породіль, які страждають на алкоголізм, спеціально відмовляються від природного вигодовування, щоб не мучити своє сумління, і переходять на штучні молочні суміші.

Етанол проникає у грудне молоко через 3-6 годин з його вживання всередину. Дитина після годівлі стає млявою, сонливою, тому що відчуває алкогольне сп’яніння. Печінка, ферментна система якої ще зовсім незріла, не може інактивувати дозу алкоголю, яку мати вважає незначною. Тому абсолютно будь-який обсяг спиртного, прийнятий матір’ю, є шкідливим для новонародженого.

Алкоголізм у дітей та підлітків

Діти та підлітки найчастіше починають вживати алкоголь у власних сім’ях та прикладом для них є батьки. Далі вони продовжують робити це поза домом, у колективах однолітків. Особливістю дитячого алкоголізму є прискорене формування залежності, підвищений ризик отруєння, ранній початок статевого життя і всі наслідки (венеричні хвороби, рання вагітність). Близько 70% злочинів підлітки скоюють у стані алкогольного сп’яніння. Після цього часто вони дуже шкодують за скоєне, проте судять їх за всією суворістю закону.

Наслідки алкоголізму в дітей віком і підлітків – скалічена доля, незакінчене освіту, кримінальна судимість і безліч пов’язаних із цим проблем.

Алкоголізм людини – проблема суспільства

Алкоголізм – соціальна проблема, оскільки його наслідки впливають життя всього сучасного суспільства. Причому має місце, як у Росії, і у переважній більшості розвинених країн. Цікаво, що окремі фахівці помічають прямий зв’язок між рівнем алкоголізму та статком населення.

Проблема алкоголізму в Україні

Алкоголізм – національна російська хвороба. Багато російських чоловіків знаходять предметом гордості об’єм спиртного, що вони можуть вживати, не відчуваючи у своїй почуття сп’яніння. Однак наростання толерантності є одним із симптомів алкоголізму, як хвороби, і пишається тут зовсім нічим, навпаки – це привід замислитися.

Дані офіційної статистики вказують на те, що щорічно в середньому мешканець Росії вживає близько 14 літрів спиртного, проте реальний рівень набагато більший. Дані щодо окремих міст вказують цифри, що перевищують 200 літрів на рік. Якщо врахувати, що в цю статистику входять непитущі діти і люди похилого віку, то справжня кількість спиртного, що приймається, її більше.

Щороку в Україні 15 тисяч людей гине від отруєння спиртовмісними напоями. На виведення зі стану сп’яніння витрачають величезні кошти на всі лікувальні заклади. Також великих витрат вимагають захворювання та травми, що безпосередньо пов’язані з пияцтвом.

Проблема алкоголізму в іншому світі

Ситуація з алкоголізмом у розвинених європейських країнах не краща, ніж у нашій країні. Найбільше спиртовмісних напоїв вживають у Литві, Франції, Латвії, Німеччині, Чехії, Бельгії та Польщі. Країни, які сповідують іслам, ставляться до алкоголю різко негативно, тому рівень алкоголізму у Туреччині, Пакистані, ОАЕ є дуже низьким.

У чому полягає суть алкоголізму

Алкоголізм – це важке хронічне захворювання, яке може виникнути у будь-якої людини, яка довго вживає спиртні напої. Суть алкоголізму полягає в поступовому формуванні спочатку психічного, а потім і фізичного потягу до етанолу. Без відміни алкоголю та відсутності адекватного лікування захворювання має тенденцію поступово прогресувати, у результаті розвиваються вторинне ураження як нервової системи, так і внутрішніх органів.

Характерною ознакою алкоголізму є поступове підвищення толерантності до спиртних напоїв: щоб отримати почуття задоволення від кількості випитого, випробувати бажану ейфорію і розслабитися, людині потрібно прийняти все більше і більше. Також з часом хворі починають втрачати контроль: спочатку за обсягом випитого (вони не можуть обмежитися одним-двома келихами вина, поки не доп’ють все наявне спиртне), а потім і за ситуацією (вони можуть випити перед важливою зустріччю, прогуляти роботу по причини запою та ін.).

На тлі того, як поступово прогресує алкоголізм, симптоми стають все більш загрозливими: з’являються провали в пам’яті, токсичні ураження різних органів (нирки, печінка, серце), порушення емоційної та інтелектуальної сфери життя. Результатом тривалого не лікованого алкоголізму може стати смерть в результаті травми, отриманої на тлі алкогольного сп’яніння в бійці, дорожньо-транспортній пригоді, відмороження кінцівок при тривалому перебуванні на холоді (зазвичай у стані сну), цироз печінки і т. д. себе і ламають життя своїм близьким, котрі люблять їх і намагаються допомогти.

Основні причини алкоголізму

Якщо запитати будь-яку людину, яка страждає на алкоголізм, чому вона прийшла до такого життя, вона перераховуватиме причини, які, на його думку, цілком виправдовують таку поведінку. Одні говорять про важке особисте життя, інші про фінансові проблеми та труднощі, треті про розчарування нереалізованими планами та мріями. І кожен знаходить втіху у спиртних напоях, які насправді ще нікому не допомогли впоратися з труднощами.

Імовірність розвитку хвороби та темп її прогресування дуже залежить від генетичної схильності. Справді, є люди, які протягом багатьох років приймають спиртне і не мають залежності від нього, а є ті, хто за лічені роки перетворюється на важко хвору на алкоголізм людини. Причина полягає в наявності специфічних ферментів печінки, які розщеплюють алкоголь, перетворюючи його на нешкідливі речовини (вуглекислий газ і воду). Імовірність того, що залежність від етанолу з’явиться у людини, мати чи батько якої страждали від алкоголізму, у кілька разів вища, ніж у того, хто не має такої сімейної історії.

Ще одна причина появи залежності від спиртного – це пияцтво чоловіка. Адже, як кажуть, чоловік та дружина – одна сатана. Найчастіше можна зустріти сім’ї, у яких чоловік залучає дружину до спільного вживання етанолу. Це так званий домашній алкоголізм. Такі сім’ї швидко деградують, тому що ніхто з подружжя не зацікавлений у фінансовому благополуччі.

Психологічна незрілість особистості часто стає причиною алкоголізму. Це пояснює пристрасть до спиртних напоїв підлітків та людей, які не можуть знайти своє місце у суспільстві. Замість конкретних дій щодо виходу із скрутної ситуації, такі люди намагаються заглушити своє сумління спиртними напоями.

Суть алкоголізму з органічного погляду фізіологи пояснюють досить просто. Етанол перешкоджає всмоктування та засвоєння їжі, в результаті він стає єдиним джерелом енергії для людини. Виходить своєрідне замкнене коло: алкоголь є для людини життєвою необхідністю, тому що звичайні продукти харчування його вже не задовольняють, і це провокує його дедалі більше вживати спиртне. Збільшення кількості споживаного етанолу знову ж таки веде до прогресування симптомів алкоголізму.

Стадії алкоголізму

Алкоголізм людини – це поступово прогресуюче захворювання. Це означає, що без відміни прийому етанолу та відсутності адекватного лікування воно поступово розвивається. Існують три основні стадії алкоголізму, які з часом поступово змінюють одна одну. На будь-якій із них захворювання можна призупинити і, якщо зміни у стані нервової системи та внутрішніх органах, не досягли тяжкого ступеня, повернути людині повноцінне здоров’я та радість від щасливого тверезого життя. Головним критерієм прогресування хвороби та переходу однієї стадії алкоголізму в іншу є поступова втрата кількісного та ситуаційного контролю, формування психічної та фізичної залежності, розвиток вторинних етанол-асоційованих хвороб.

Алкоголізм: симптоми 1 стадії

Якщо у хворого діагностовано алкоголізм, симптоми хвороби з’являються через кілька років після початку епізодичного прийому спиртних напоїв. Для кожної людини тривалість цього періоду індивідуальна, проте жінки та підлітки швидше проходять від періодичних випивок до 1 стадії алкоголізму, як справжнього захворювання. Для неї характерна втрата захисного блювотного рефлексу, що може трохи порадувати самого хворого, адже тепер він може на рівних сидіти весь вечір за загальним столом зі спиртними напоями і не відчувати при цьому нудоти та потреби очистити шлунок. Однак саме блювання є реакцією організму на прийом надмірних для нього доз спиртного та його зникнення – перший дзвіночок розвитку алкоголізму.

Крім цього у людини з’являється часом непереборне бажання випити, яке він виправдовує будь-якими маревними приводами, знижується критика до своєї поведінки. У стані сп’яніння він стає нерідко дратівливим, свариться з іншими людьми, після чого відчуває провину і бажання припинити спілкування з ними назавжди. У міру прогресування алкоголізму людині потрібні все більші дози спиртного, щоб отримати задоволення, тобто зростає толерантність.

Алкоголізм: симптоми 2 стадії

На другій стадії алкоголізму у хворого продовжує наростати стійкість до алкоголю, що поступово досягає свого максимуму («плато толерантності»). Для неї характерна поява абстинентного синдрому: вранці після епізоду прийому спиртного у людини з’являється сильне тремтіння в кінцівках, головний біль, спрага і сухість у роті, слабкість, відсутність можливості виконувати роботу, порушення сну, біль у ділянці серця. Для того, щоб полегшити свій стан, алкоголіки знову приймають етанолмісткі напої, які значно полегшують їхнє самопочуття. Це призводить до того, що на другий та наступні дні він знову випиває, що є запоєм.

Існує 2 основних види запоїв:

• Псевдозапої.

Людина протягом кількох днів поспіль випиває ввечері, вранці вона відчуває виражений абстинентний синдром, але все одно продовжує ходити на роботу та виконувати домашні справи.

• Справжні запої.

Хворі на алкоголізм випивають протягом кількох діб поспіль, найчастіше виходячи при цьому на вулицю виключно до найближчого магазину за спиртним. Вони прогулюють роботу, ігнорують наявність дітей та обов’язок догляду за ними.

Також для цієї стадії алкоголізму характерна поява різних галюцинацій при різкому скасуванні етанолу після тривалого запою. У народі такий стан називають «білою гарячкою».

Алкоголізм: симптоми 3 стадії

Ознаки алкоголізму 3 стадії можна визначити навіть без спеціальної освіти. Це термінальний період протягом хвороби, під час якого різко падає толерантність до спирту. Про таких людей кажуть: «п’яніє від однієї чарки». Суть алкоголізму на цій стадії полягає у повній деградації особистості хворого: у нього втрачено критику до свого стану та способу життя, знижено емоційне та інтелектуальне тло, йому не потрібна їжа, бо тільки етанол може відновити потребу в енергії. Такі люди ночують на вулицях, у смітниках, підвалах, все їхнє життя полягає у пошуку невеликої кількості спиртного, щоб продовжити існування. Зміни у внутрішніх органах та нервовій системі настільки виражені, що навіть при спеціалізованому лікуванні їх здоров’я практично не підлягає відновленню.

Діагностичні ознаки алкоголізму

Алкоголізм – це захворювання, яке в сучасній класифікації хвороб кодується шифром F 10. Проте діагноз ніколи не ставиться без наявності у хворого певних критеріїв, так званих ознак алкоголізму. Причому для офіційного підтвердження необхідно висновок фахівця лікаря – нарколога або лікаря – психіатра, який має на це право та кваліфікацію.

Необхідна наявність двох або більше симптомів:

• Втрата контролю за кількістю випитого.
• Втрата захисного блювотного рефлексу за умови використання великих обсягів етанолу.
• Періодичні провали у пам’яті на тлі епізодів випивки.
• Поява абстинентного синдрому.
• Періодично виникають запої.

Проте існують конкретніші стани, що супроводжують алкоголізм людини, кожен із яких має певний медичний код.

F 10.0 Гостро алкогольне сп’яніння

Це стан, у якому спостерігаються симптоми алкогольного сп’яніння, різного ступеня виразності. Вони можуть бути як у людей, які вже страждають на алкоголізм, так і у тих, хто випиває вкрай рідко. При цьому обстеження не виявляє жодних змін з боку нервової системи та внутрішніх органів, характерних для хронічної інтоксикації спиртними напоями.

F 10.1 Вживання етанолу зі шкідливими впливами

Для цього захворювання характерні певні порушення стану здоров’я, пов’язані з періодичними випивками. Вони можуть бути як на тлі травми, так і за різних токсичних ураженнях внутрішніх органів (цироз печінки, виразкова хвороба та ін.).

F 10.2 Синдром залежності від алкоголю

Він характеризується появою непереборного бажання випити, яке виправдовується різними приводами та причинами, зниження контролю за ситуацією та підвищенням толерантності до спиртного.

F 10.3, 10.4 Синдром відміни без делірію та з делірієм

Поява різних тяжких та болісних відчуттів на тлі раптового скасування прийому етанолу після декількох днів запою. Іноді воно може супроводжуватись різними галюцинаціями.

Таким чином, діагностичні ознаки алкоголізму можуть бути різними, захворювання має індивідуальний перебіг та особливості для кожного хворого.

Наслідки алкоголізму здоров’ю всього організму

Проблема алкоголізму у тому, що етиловий спирт впливає весь організм загалом. Навіть одноразовий прийом невеликих доз призводить до загибелі кількох нервових клітин, які, як відомо, не відновлюються. Етанол впливає транспорт різних сполук, через клітинні мембрани, що грає найважливішу роль передачі нервово-м’язового імпульсу. Це призводить до ускладнень з боку серцево-судинної, нервової, травної системи та ін

Наслідки алкоголізму можна умовно розділити на дві великі групи: з боку нервової системи та внутрішніх органів.

Алкогольні ураження внутрішніх органів

Хронічна інтоксикація етанолом призводить до розвитку багатьох захворювань, які є наслідком його токсичної дії. Головним чином страждає травна система, проте немає жодного органу, який би не зазнав змін.

• Ураження органів травлення – токсичний гепатит, цироз, гострий панкреонекроз та загострення хронічного панкреатиту, гастрит та виразкова хвороба, езофагіт та коліт.
• Порушення у системі крові – схильність до розвитку кровотеч, у тому числі з варикозно-розширених вен стравоходу, внутрішньомозкові крововиливи, гемолітична анемія.
• Ураження нирок – токсичний нефрит, гостра чи хронічна ниркова недостатність.
• Поразка серця – алкогольна кардіоміопатія, порушення ритму серця.
• Ризик злоякісних новоутворень – рак шлунка, печінки, стравоходу, пряма кишка.

Наслідки алкоголізму рано чи пізно виявлять себе. Найчастіше вони супроводжуються загрозливими для життя станами, що вимагають надання невідкладної допомоги.

Психічні розлади на тлі алкоголізму

Нервова система більшою мірою страждає від токсичної дії етанолу, тому хворі на алкоголізм у тій чи іншій мірі мають розлади її різного ступеня вираженості.

Вирізняють кілька різних форм ураження нервової системи:

Алкогольне сп’яніння

Це своєрідне почуття ейфорії, легкого запаморочення, зниження критичності до навколишнього оточення, хиткість ходи, що розвиваються під впливом спиртних напоїв. Залежно від обсягу останніх виділяють:

• сп’яніння легкого ступеня (0,6-1,5 проміле етанолу в крові),
• сп’яніння середнього ступеня (1,5-2,0 проміле),
• сильне сп’яніння (2,0-3,0 проміле) ,
• тяжке алкогольне отруєння (понад 3,0 проміле).

Алкогольний психоз

Сюди відносяться різні прояви: галюциноз, депресія, схильність до суїцидальних думок, маячні розлади, енцефалопатія, епілепсія та ін.

Алкогольна полінейропатія

Це ураження різних відділів периферичної нервової системи внаслідок токсичної дії спирту. У результаті хворих алкоголізмом знижуються різні види чутливості, утворюється оніміння, відчуття повзання мурашок, вони гірше чують, бачать, порушується мова, нюх і смакове сприйняття.

Наслідки алкоголізму можуть виявитися фатальними, тому що всі перелічені вище захворювання призводять до летального результату з великим ступенем ймовірності. Смерть настає в результаті отриманих травм внаслідок зниження критики та порушень роботи нервової системи, гострої зупинки серця на тлі кардіоміопатії, цирозу печінки та його ускладнень, кровотечі, у тому числі з варикозно-розширених вен стравоходу або прямої кишки, гострої ниркової недостатності при інтоксикації. шлаками тощо.

Шкода алкоголізму та його окремі форми

Проблема алкоголізму не тільки в тому, що хворий шкодить собі, інакше це захворювання не було б такою великою соціальною проблемою. Систематичне пияцтво породжує низку ускладнень, які ламають долі інших і є величезними фінансовими збитками для державної скарбниці.

Чим небезпечні хворі на алкоголізм

Зниження критики до свого стану та способу життя, яке є суттю алкоголізму, призводить до порушення загальновизнаних норм поведінки та чинного законодавства. Внаслідок цього такі люди можуть загрожувати благополуччю інших. Своєчасне лікування алкоголізму та повна відмова від спиртного дозволить значно знизити ці ризики.

• 7,5% аварій, скоєних на власному автомобілі, трапляються під дією спиртного. Причина в тому, що навіть невеликі дози алкогольних напоїв впливають на концентрацію уваги, що спричиняє аварії.
• Більшість бійок відбувається також у п’яному вигляді, адже спиртне знижує критику до власної поведінки, больову чутливість і робить людину більш уразливою.
• 14% всіх вбивств відбувається у стані сп’яніння, найчастіше вони є навмисними.
• 67% самогубств нашій країні відбувається з вини алкоголю.
• Сім із восьми злочинів, у яких беруть участь підлітки, скоєно у п’яному вигляді.

Таким чином, профілактика алкоголізму може значно знизити рівень злочинності, оскільки спиртні напої часто штовхають людей на необдумані, але дуже небезпечні вчинки.

Домашній алкоголізм

Одна з найбільш руйнівних форм цього захворювання – домашній алкоголізм. Людина протягом багатьох років може здаватися успішною і самодостатньою, просуватися кар’єрними сходами, показувати всім фотографії щасливих дітей, і щодня ввечері або вночі приймати спиртні напої. До певного часу організм його справляється із залежністю і може приховувати факт систематичного пияцтва від усіх, навіть близьких. Однак рано чи пізно хвороба дасть про себе знати, і життя його піде під укіс.

Особливістю домашнього алкоголізму є часте залучення чоловіка, адже для нього постає питання: боротися чи скласти компанію. 50% жінок, які страждають від жіночого алкоголізму, мають чоловіка з аналогічним захворюванням і спочатку вони просто приєднувалися до нього під час нічних посиденьок з келихом вина. У 15% чоловіків-алкоголіків на цю хворобу страждає подружжя.

Домашній алкоголізм батьків є величезною загрозою для дітей, адже часто вони можуть забути погодувати їх, відвести в дитячий садок або забрати з нього. Перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, дорослі часто піднімають руку на своїх малюків, чинять неприпустимі помилки у процесі догляду за ними.

Пивний алкоголізм

– це стан, який набуває особливих масштабів в останні десятиліття. Слабкі спиртні напої багато людей не сприймають серйозно і не бачать жодної шкоди в тому, щоб щовечора пропустити по 1-2 пляшки пива. Проте фахівці стверджують, хоч отримати реальне отруєння слабким алкогольним напоєм складніше, ніж, наприклад, горілкою чи коньяком, пивний алкоголізм характеризується швидшим наростанням психічної залежності. У всьому світі проживають мільйони людей, для яких прийти з роботи додому та розслабитися з кухлем пива, – це щоденний ритуал, і водночас вони не стали б з такою ж постійністю вживати міцні напої.

Люди, які страждають від пивного алкоголізму, протягом багатьох років зберігають високий рівень інтелекту, тому що у них набагато рідше трапляються епізоди запоїв, провалів у пам’яті та вираженого отруєння. Однак ураження печінки та серця у них з’являється раніше, ніж різні неврологічні чи психічні розлади. Домашній алкоголізм дуже часто розвивається на фоні щоденного прийому саме пива, проте, як показує практика, з кожним наступним роком відсоток вмісту спирту в улюблених напоях поступово підвищується.

Алкоголізм і наркоманія

Алкоголізм і наркоманія йдуть пліч-о-пліч. Адже незрілість особистості та слабохарактерність є головними причинами, що штовхають людей на вживання цих речовин. Деякі з наркоманів негативно ставляться до алкоголю, вважаючи його пережитком минулого і таким, що не дає таких емоцій, як наркотики. А частина людей, які страждають від хронічного алкоголізму, зізнається, що ні за що на світі не вживатимуть ці речовини, адже вони набагато небезпечніші за спиртні напої.

І тим не менш, часто алкоголізм і наркоманія – це два захворювання, які мають місце в однієї людини. Вони взаємопотенціюють один одного, тобто темпи прогресування ураження нервової системи та внутрішніх органів за наявності обох видів залежності відразу швидше, ніж при кожному їх окремо. Лікування алкоголізму та наркоманії має проходити паралельно обов’язково під контролем лікаря-нарколога.

Лікування алкоголізму: сучасні підходи

Своєчасне лікування алкоголізму необхідне як самому хворому, так і його оточуючим. І звичайно, головним принципом терапії є повна відмова від спиртних напоїв. Якщо захворювання не викликало серйозних ускладнень з боку нервової системи та внутрішніх органів, то вже одного цього заходу буде цілком достатньо для того, щоб одужати.

Однак головна проблема алкоголізму полягає у відсутності у багатьох хворих бажання лікуватися, тому що вони не бачать у своєму стані жодної трагедії. Систематичне вживання етанолу вони виправдовують будь-якими можливими способами і стверджують, що можуть кинути пити будь-коли, коли захочуть. Просто поки що не хочуть. У цьому полягає основна труднощі – переконати людину у цьому, що вона справді хворий і їй необхідна допомога.

Засіб від алкоголізму: від чого залежить вибір ліків

Якщо у людини діагностовано алкоголізм, симптоми якого позбавляють його можливості жити повноцінним життям і зламати долю своїх близьких, то існують різні варіанти терапії. Крім повної відмови від етанолу, існують різні ліки, які допомагають йому боротися з цією згубною звичкою та подолати залежність.

Численні спостереження та дослідження показали, що поступове зниження дози спиртного не призводить до позбавлення від хвороби. Єдиним виходом є повна відмова від нього. Лікарський засіб від алкоголізму має зробити прийом спиртних напоїв неможливим, адже тільки так можна повністю позбавитися тяги до них.

Для цього були синтезовані препарати, які в організмі здорової людини ніяк себе не проявляють, тому що не взаємодіють з жодними рецепторами і не змінюють метаболізму. Проте за потраплянні у кров молекул етанолу в людини розвивається цілий спектр вкрай неприємних відчуттів. Механізм цього у тому, що лікарський засіб від алкоголізму блокує розщеплення молекул етанолу з допомогою інактивування різних печінкових ферментів.

В результаті замість того, щоб спирт перетворився на нешкідливі вуглекислий газ та воду, у ній циркулює вкрай токсичний ацетальдегід. Високі концентрації цієї речовини дають гаму вкрай неприємних відчуттів, які називаються дисульфірамова реакція: нудота і блювання, виражений головний біль, тремтіння в кінцівках та серцебиття, біль у м’язах, збудження. Ступінь їхньої виразності безпосередньо залежить від кількості прийнятого спиртного. При вживанні великих доз одночасно з подібними ліками стан може вимагати невідкладної медичної допомоги, оскільки можливе пригнічення свідомості, зупинка дихання і навіть кома.

Лікування алкоголізму проводиться різними препаратами, за основу дії яких взята дисульфірамова реакція:

• Препарати на основі дисульфіраму (Тетурам, Альтабус, Еспераль).

Вони є як у вигляді таблеток, так і у вигляді спеціальних імплантів для введення під шкіру. Остання маніпуляція проводиться лікарем, тому хворий зможе його видалити самостійно, не завдавши собі шкоди. Ліки поступово виводять у кров’яне русло, чим забезпечується підтримання його постійної концентрації. До того ж, на відміну від таблеток, хворий зможе відмінити його перед застіллям. Тому єдиним виходом для того, щоб уникнути негативних відчуттів є повна відмова від спиртного. Головною умовою такої терапії є добровільна згода хворого, поінформованість про можливі наслідки до загрози життю при вживанні алкоголю.

• Препарати на основі ціанаміду (Колме та ін.).

Механізм його дії схожий із попередньою групою, проте існує він лише у вигляді крапель для прийому внутрішньо.

У Європі та США є ще 2 препарати, якими проводиться лікування алкогольної залежності (акампрозат та налтрексон). Але в нашій країні вони поки не застосовуються: перший не пройшов реєстрацію, а другий поки що застосовується лише для надання анестезіологічної допомоги під час проведення операції.

Кодування від алкоголізму

Кодування від алкоголізму – це один з методів позбавлення залежності від спиртних напоїв. Він заснований на психологічному впливі на хвору людину, яка пов’язана з виробленням умовних рефлексів. Його повинен проводити виключно фахівець, який має кваліфікацію в подібній галузі (лікар-нарколог або лікар-психіатр), адже будь-які маніпуляції з людською психікою, що здійснюються шарлатанами, можуть призвести до сумних наслідків.

Суть кодування від алкоголізму полягає в наступному: хворого занурюють у гіпнотичний сон і лікар починає повторювати наступні фрази «горілка викликає у вас огиду», «ви більше не можете приймати спиртного, тому що вам стає погано», «від вина вас нудить і все тіло починає хворіти» тощо. Одночасно з цим можуть здійснюватися й інші на організм людини, що викликають неприємні відчуття: тиск на очні яблука, сильне стиснення кисті, легкі уколи. При цьому після пробудження у підсвідомості у хворого закріплюється інформація: якщо він прийме алкоголь, то у нього знову виникатимуть ці дискомфортні відчуття. В результаті він може повністю відмовитися від спиртних напоїв, навіть без прийому спеціальних ліків.

Кодування від алкоголізму – це метод, ефективність якого залежить від багатьох факторів: кваліфікації спеціаліста, який її проводить, особливостей психіки самого хворого і, що важливо, його сприйнятливості до гіпнозу. Проте практика показує, що він має тимчасовий ефект: дуже часто у хворого виникають зриви і знову вдаряється в пияцтво. Адже варто йому хоч раз скуштувати спиртне і побачити, що жодних больових відчуттів насправді немає, то страх перед алкоголем зникає. Кодування алкоголізму має гарний ефект у складі комбінованої терапії захворювання, що включає крім цього лікарські засоби, психотерапію та альтернативні методи.

Методи психологічної допомоги хворим

Крім ліків та кодування хорошим ефектом у лікуванні алкоголізму має психотерапія. Адже найчастіше пияцтво – це спроба уникнути проблем, які сама людина не в змозі вирішити. Іноді це результат невдалого сімейного життя або взагалі проблем із протилежною статтю, неможливість знайти своє місце в суспільстві, самореалізуватися, нудьга та відсутність інтересів. Дуже часто запійними алкоголіками стають ті, кому протягом багатьох років було заборонено вживати спиртні напої, наприклад, спортсмени після закінчення своєї кар’єри.

Психологічна допомога – це ще один засіб від алкоголізму, суть якого полягає у спілкуванні з фахівцем, який володіє необхідною кваліфікацією у цій галузі (лікар-психіатр, психоаналітик, психолог, психотерапевт). Для цього існують різні методики:

• З’ясування можливих причин зниженої самооцінки (вона є наслідком та результатом регулярного прийому спиртного),
• Спроба усунення депресії, агресії, тривожності,
• З’ясування інтересів та професійних здібностей хворого (для тих, хто не може визначитись із родом діяльності),
• Пошук дитячих травм, їх опрацювання та ін.

Особливо ефективною буває робота в колективі, адже хворому завжди приємно розділити з кимось свою проблему та побачити, що він не самотній. Підтримка таких самих, як він залежних людей, і боротьба зі звичкою в групі є ще одним вкрай результативним методом лікування алкоголізму.

На жаль, у нашій країні психологічна допомога не тільки страждає від залежності від спиртного, але й за будь-яких інших захворювань, знаходиться на вкрай низькому рівні. Ті спеціалісти, що здійснюють свою діяльність приватно, не по кишені більшості людей. Тому для багатьох найкращим психологом є хтось із рідних, чоловік чи діти. Однак це не вихід, тому що вони не мають навичок переробки цієї інформації і результат може позначитися на них (тяжкі хвороби, депресія).

Зняття гострої алкогольної інтоксикації

Лікування алкоголізму, як хронічного захворювання, можливе лише в тому випадку, коли на момент звернення до лікаря сам хворий перебуває у тверезому стані. За наявності сп’яніння будь-якого ступеня, які супроводжуються інтоксикацією або отруєнням, перша допомога спрямована насамперед на виведення етанолу з організму та приведення в норму всіх життєво важливих функцій.

Для цього застосовують наступні лікувальні принципи:

• Масивна інфузійна терапія, що включає розчини електролітів та глюкозу.
• Форсування (посилення) діурезу за рахунок призначення сечогінних засобів.
• Сорбенти (ентеросгель, активоване вугілля, фільтрум та ін.).
• Застосування протиблювотних та спазмолітичних засобів.
• Бензодіазепіни (фенозепам) для профілактики алкогольного психозу.
• Вітаміни групи В (В1, В2, В6, В12) сприятливо впливають на нервову тканину.
• Препарати групи гепатопротекторів для відновлення роботи печінки (Гептрал, Есенціалі).

Ці препарати не є засобами від алкоголізму, проте вони допомагають зняти гостру алкогольну інтоксикацію, не допустити розвитку галюцинацій, усунути ознаки отруєння.

Альтернативна медицина як допомога у лікуванні алкоголізму

Крім офіційних лікарських засобів, кодування та заходів психологічної допомоги існують ще й альтернативні методи лікування алкоголізму. До них відносять:

• Різні гомеопатичні препарати (Пропротен 100 та ін.).
• Засоби для усунення абстинентного синдрому (Зорекс, Алка-зельцер та ін).
• Різні рослинні препарати (м’ята, чебрець повзучий, чебрець та ін.). Їх можна заварювати і приймати внутрішньо тоді, коли з’являється бажання вживати спиртне, оскільки вони викликають неприязнь щодо нього.
• Збагачення раціону харчовими продуктами багатими калієм (банани, мед, курага, кислі яблука та ін.).

Деякі прихильники альтернативної медицини навіть радять вживати настій зелених клопів, проте ефективність та безпека цього методу викликають побоювання.

Алкоголізм та наркоманія – серйозні захворювання, і лікування їх має проходити під наглядом фахівця. Тому краще віддати перевагу перевіреним та умовно безпечним методам. Проблема алкоголізму полягає у відсутності мотивації у більшості хворих, а лікування препаратами (особливо на основі дисульфіраму) має бути добровільним. Тому терапія повинна бути комплексною і включати різноманітні методи і прийоми.

Профілактика алкоголізму

Активна профілактика алкоголізму – це завдання будь-якого цивілізованого суспільства, адже такі люди нерідко порушують закон, є загрозою для інших. На лікування таких хворих витрачаються мільярди доларів у будь-якій країні, в той же час вони могли б піти на людей, які страждають від серйозних хвороб або чекають на операції.

Боротьба з алкоголізмом у цивілізованому світі

Різні спроби знизити рівень алкоголізму робляться повсюдно. Деякі країни запроваджували серйозні обмеження на поширення та продаж спиртного. Прикладом є «сухий закон», який був у Росії (1914-1925), Ісландії (1915-1922), Фінляндії (1919-1932), Америці (1919-1933). Проте такі заходи профілактики алкоголізму призводили зрештою до підпільного та контрафактного поширення неякісних спиртних напоїв, збільшення кількості отруєнь. У нашій країні неодноразово проводилися різні заходи, спрямовані на обмеження вживання алкоголю, результат яких важко назвати приголомшливим.

Проблема пивного алкоголізму є дуже актуальною для країн Європи (Німеччина, Норвегія, Фінляндія), адже для жителів цих держав цей напій не становить видимої загрози. Для мільйонів чоловіків заглянути у найближчий паб і провести годину за кухлем свіжого пива – це обов’язковий щоденний ритуал. Тому головним завданням законотворців, які займаються питаннями профілактики алкоголізму, є розробка принципів психологічного впливу на людей, що питають, активна пропаганда тверезого способу життя.

Всесвітня організація охорони здоров’я, фахівці якої вкрай спантеличені наслідками алкоголізму, у 2010 році розробила та активно впроваджує «Глобальну стратегію щодо зниження зловживання алкоголем».

Суспільство тверезості

З будь-якою проблемою важко боротися поодинці. Іноді підтримка таких хворих є запорукою успішнішого лікування, ніж анонімна терапія. Саме для тих, кому важко впоратися з проблемою алкоголізму, створюються суспільства тверезості. Найчастіше вони з’являються з урахуванням різних релігійних установ (храмів, церков, парафій).

Жіночий алкоголізм – вкрай серйозна проблема суспільства, і після того, як представниця слабкої статі вирішила припинити вживання спиртних напоїв, вона часто знаходить вихід саме в релігії. І тут її можуть активно підтримати подруги через нещастя, які мають аналогічну історію життя. Найбільшими антиалкогольними рухами в нашій країні є «Союз боротьби за народну тверезість» та «Російський громадський рух».

Алкоголізм людини – соціальна проблема № 1. Причина цього у величезних збитках, завданих такими людьми державній скарбниці, велику кількість різних правопорушень, які вони вчиняють, та мільярдами поламаних людських доль людей, яким вони небайдужі.