Що таке психосоматика: причини, симптоми, поради

Через тривогу коле в серце або крутить живіт? Це прояви психосоматики – взаємозв’язку між психікою і фізичним здоров’ям. Розбираємося в ній разом з лікарями.

Психічні стану, такі як тривалий стрес або депресія, можуть безпосередньо впливати на органи та викликати хвороби, які неможливо вилікувати без допомоги психолога. Цей зв’язок називають психосоматикою.

Що таке психосоматика

Спершу варто розібратися в термінах. Лікарі та вчені називають психосоматикою розділ медицини, який вивчає зв’язок психологічних, емоційних і соціальних явищ з тілесними хворобами.

У звичайній мові цим словом називають те, що вивчає медична психосоматика – тобто хвороби, розлади й симптоми, які виникають через психічний стан, а не через фізичну причину (пошкодження організму або інфекції), наприклад виразка через стрес або біль в серці на тлі тривоги. Це не зовсім вірно. Лікарі називають такі симптоми психосоматичними явищами, а хвороба, при якій вони переслідують людину постійно, – психосоматичним розладом.

Існування психосоматики було доведено в середині XX століття. Однак люди в усі часи здогадувалися про зв’язок психіки й тіла. З давнини в різних культурах дратівливих людей називали жовчними – рису характеру пов’язували з хворобами шлунка. Існування психосоматики відображено в народних прислів’ях і приказках. Британці кажуть: «Веселе серце як ліки, а зломлений дух висушує кістки». Сталий вираз для сильних переживань в українській мові – «серце кров’ю обливається».

Психосоматичні явища і психосоматичний розлад розвиваються через стрес. Нерідко люди, у яких проявляється така симптоматика, довго ходять по лікарях і марно шукають першопричину, а до психолога звертаються лише зовсім зневірившись або не звертаються зовсім. Крім того, психосоматика може посилювати вже наявні захворювання, такі як виразка шлунка, гіпертонія, псоріаз, екзема і хвороби серця.

Як працює психосоматика

Учені розрізняють два види стресу.

Перший тип – «здоровий» еустресс. Ми починаємо відчувати його, стикаючись з ситуацією, яка сприймається нами як виклик, який нам по плечах. Еустресс допомагає сконцентруватися і стимулює, викликаючи короткочасний приплив сил. Коли стресова ситуація проходить, людина відчуває радість.

Другий тип – «нездоровий» дистрес. Він виникає, коли ми стикаємося з ситуацією, яку сприймаємо як свідомо непереборну небезпеку. Дистрес викликає занепад сил і виснаження ресурсів організму, а також негативно впливає на вироблення гормонів і нейромедіаторів – це і призводить до поганого самопочуття і фізичним хворобам.

Наприклад, гормон кортизол, вироблення якого при стресі збільшується в кілька разів, запускає процеси, які призводять до пошкоджень стінок судин і підвищення артеріального тиску.

Ці механізми вивчені не до кінця, а вчені сперечаються про те, чи здатна психосоматика викликати хвороби сама по собі або вона грає роль лише одного з тригерів. Однак сам факт того, що мозкові процеси, пов’язані зі стресом, можуть впливати на фізичний стан, доведений.

Багато психосоматичні симптоми дуже поширені. Напевно, кожен хоча б раз у житті відчував, що в момент переживання серце починає битися частіше і сильніше. Багато хто стикався з відчуттям «метеликів в животі» або розладом шлунка через хвилювання або тривоги. Такі тимчасові розлади зустрічаються майже у кожного – це умовно нормальні прояви психосоматики, про які не варто серйозно турбуватися.

По спостереженням можна сказати, що коли людина перебуває у стресовому стані або емоційний розлад, у нього виникають цілком природні фізіологічні реакції, наприклад вегетативні прояви тривожності, такі як пітливість, діарея, неповнота вдиху і тахікардія. Метафорично стрес «йде по організму». Така дисфункція хоча і тимчасово порушує роботу органу, але не руйнує його, не викликає хворобу. Але є й інші люди, у яких стрес або пригнічений емоційний стан не проявляється такими розладами. І ось тоді психосоматичне порушення і призводить до справжніх хвороб.

До яких хвороб може призводити психосоматика

У 1930-х роках німецько-американський психотерапевт Франц Александер розробив «Чікаго сімку» хвороб, які можуть викликати стрес і які потрібно лікувати разом з психотерапевтом.

У неї входять:

• бронхіальна астма;
• атопічний дерматит;
• гіпертонія;
• виразка шлунка і дванадцятипалої кишки;
• тиреотоксикоз (гіперфункція щитоподібної залози);
• ревматоїдний артрит;
• виразковий коліт.

Сучасні дослідники частково заперечують цю систему. Наприклад, невідомі точні причини ревматоїдного артриту – сьогодні наука допускає, що цю хворобу може викликати інфекція. Однак інші хвороби, на думку сучасних лікарів, дійсно можуть бути пов’язані зі стресом.

Крім того, цей список вважають неповним. Також з психосоматикою пов’язують такі хвороби, як:

• синдром подразненого кишківника (СПК);
• функціональна шлункова диспепсія (захворювання, схоже на СПК);
• головні болі;
• болі в різних частинах тіла;
• судоми;
• екзема;
• дерматит;
• дисменорея (хвороблива менструація).

Причини й фактори ризику

За словами лікарів, головна психологічна причина психосоматичних розладів – придушення емоцій. «Чоловіки не плачуть», «я повинна сама впоратися і не попрошу про допомогу», «я не зізнаюся, що некомпетентний в чомусь, і не піду вчитися» приклади таких установок.

Крім того, нерідко психосоматичний розлад розвивається на тлі посттравматичного стресу, наприклад у людей, які пережили війну або репресії. Так, після завершення Другої світової британські лікарі звернули увагу на серйозний сплеск виразкових хвороб шлунка серед солдатів і офіцерів. Подальші дослідження показали, що ця епідемія не була пов’язана з раціоном військовослужбовців або курінням – головною її причиною стали емоційні потрясіння, пов’язані з бойовими діями.

Нещодавнє дослідження американських лікарів показало, що психосоматичні розлади помітно частіше зустрічаються в іммігрантів з Іраку, які застали війну в Перській затоці, ніж у їх співвітчизників, які виїхали до її початку.

Депресія, яка стає результатом дистресу, теж може приводити до психосоматичних симптомів.

Ще один важливий фактор ризику психосоматики – алекситимія, тобто нездатність усвідомити та описати свої почуття і тілесні відчуття. Алекситимія може змусити людину зі стресом і пригніченими емоціями, здатними викликати психосоматичні явища, вважати себе абсолютно здоровим.

Як лікуються психосоматичні явища

психосоматика неможливо вилікувати, впливаючи виключно на тіло. На неї впливають поєднанням психотерапії, спрямованої на позбавлення від стресу і тривожності, і лікування фізичних симптомів.

Психолог повинен навчити людину з психосоматичним розладом управляти своїми емоційними реакціями, висловлювати почуття, обговорювати психологічні складнощі з іншими людьми – наприклад, в парі або на роботі – приймати рішення, вибудовувати особисті кордони, переступати почуття сорому і провини, а також управляти своїми дитячими автоматичними реакціями і замінювати їх на більш дорослі .Підібрати правильне лікування можуть лише лікарі.

Психосоматика, лженаука і забобони

Поняття «психосоматика» стало популярним в середині 1980-х багато в чому завдяки книзі американського психолога Луїзи Хей «Ви можете зцілити своє життя». Хей оголосила психосоматику лженаукою, що межує з магією . Вона писала, що всі хвороби людини відбуваються через її негативні емоції, а вилікувати все, що завгодно, можна за допомогою психотерапії. Хей розповідала, що в 70 років силою позитивного настрою змогла вилікувати собі рак шийки матки. А виник він, за її словами, через те, що в ранньому дитинстві вона піддалася сексуальному насильству. Також вона стверджувала, що причина ВІЛ – відсутність материнської любові, і намагалася лікувати його груповими сеансами позитивного спілкування, на яких хворі обіймалися з плюшевими ведмедиками.

Попри абсурдність вчення Хей, така позиція, перебільшую роль психосоматики, все ще досить популярна. Втім, поширена й інша крайність. Багато хто зовсім не вірять в психосоматику, через що люди, які страждають від проблем, пов’язаних з нею, нерідко стикаються зі знущаннями й стигматизацією. А якщо психосоматичний розлад розвивається у самої людини, який не вірить в психосоматику, він може посилити свої страждання, відмовляючись йти на психотерапію.

Висновки та головні питання

Чи відрізняється дитяча психосоматика від дорослої?

Виділяють дві основні особливості. Перша – це те, що симптоми змінюються в залежності від періоду дорослішання. У дитинстві будуть одні, у дітей трьох-п’яти років – інші, і так далі. Чим молодша дитина, тим, як правило, більш легкий прояв психосоматичного розладу можна спостерігати : симптом може з’явитися і піти дуже швидко, не сильно порушивши роботу внутрішніх органів.

Найчастіше ми можемо спостерігати у дітей різних вікових груп болі в животі без виявлення патологій, симптоми респіраторних захворювань, різні шкірні порушення. Тут важливо, щоб педіатр виключив можливе соматичне захворювання і направив сім’ю до дитячого або сімейного психолога.

Як правило, симптоми проявляються на тлі сильного стресу і йдуть, як тільки дитина починає справлятися з ситуацією або коли змінюються зовнішні умови, з’являється достатня підтримка батьків.

Друга особливість полягає в тому, що дитина дуже сильно включена в сімейну систему. Психосоматичні симптоми можуть з’являтися на тлі внутрішньосімейного конфлікту або через складнощі у відносинах між дитиною і батьками. І часто для того, щоб допомогти впоратися з психосоматичних симптомом, потрібно працювати не тільки з дитиною, а й з його батьками, а іноді й іншими членами сім’ї. Особливо це стосується раннього дитячого віку. Іноді досить допомогти впоратися з якоюсь складністю або просто дати підтримку батькам, і конфлікт йде, а разом з ним – дистрес і психосоматичний симптом.

Які психосоматичні симптоми зустрічаються найчастіше?

Психічні основи закладені в будь-яку соматичну патологію. Головний і спинний мозок є управлінський апарат. Саме центральна нервова система зберігає баланс і адаптується до всіх зовнішніх і внутрішніх змін.

Психосоматичні хвороби діляться на психокардіологію, психопульмонопатологію, психодерматологію, гастропсихологію.

Найчастіше неврологи стикаються з головними болями, синдромом подразненого кишківника, тахікардією, гіпервентиляційним синдромом – відчуттям нестачі повітря, гіпертензією, термоневроз (підвищення температури на тлі стресу), такими шкірними захворюваннями, як атопічний дерматит, псоріаз, свербіж. Ніктурія (нічні походи в туалет), досить невинне, на перший погляд, явище, також може бути пов’язана з психосоматикою.

Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, поліартрит – це важкі психосоматичні захворювання.

Емоційний шок і тривала психологічна напруга можуть привести до маніфестації туберкульозу легенів. Вважається, що у здорової людини паличка туберкульозу спокійно уживається з макроорганізмом. І тільки наявність зовнішніх несприятливих факторів може призвести до дебюту захворювання.

Чи може психосоматика бути єдиною причиною виникнення хвороби або вона виступає лише як один з тригерів?

Популярно переконання, згідно з яким психосоматика пов’язана тільки з психікою. Однак це спрощення – сучасна медицина вважає, що психосоматичні захворювання викликають не тільки психологічні, а й соціальні, і біологічні фактори. Проте чільну роль все ж відводять стресу.