Що таке селен і чим він корисний для організму?

Селен був відкритий шведським хіміком в 1817 році. У 50-х роках XX століття він став предметом дослідження вченими. А вже сьогодні вважається за необхідне мікроелементом для здоров’я людини. Мікроелементи – це мінерали, які в невеликих кількостях присутні в живих тканинах, де вони виконують різні важливі функції. Всього відомо 14 мікроелементів, включаючи залізо, цинк, йод, мідь, магній, алюміній, свинець і фториди.

Селен можна отримати тільки з їжею або добавками. Він є потужним антиоксидантом і захищає організм від шкідливих вільних радикалів, підтримуючи тим самим імунну систему.

Типи селену

Є дві форми селену: органічна і неорганічна. Неорганічні сполуки селену називають селенатами та селенітами, а до органічних належать селенметіоніном і селеноцистеїн. У рослинах зазвичай міститься неорганічна форма селену, яка перетворюється в селеноцистеїн, засвоюваний людським організмом.

Засвоєння речовини найкраще відбувається при його вживанні спільно з жиророзчинних вітамінів, наприклад, A, D і E.

Харчові джерела селену

  • дріжджі;
  • морепродукти (устриці, тунець, палтус, сардини, краби й т. д.);
  • м’ясо (нирки, печінка);
  • злаки;
  • бразильський горіх.

Деякі інші продукти, наприклад, молочні, зернові та яйця, також містять достатню кількість селену.

Оптимальний спосіб забезпечити організм достатньою кількістю селену – дотримуватися збалансований раціон. Якщо складно підтримувати нормальний рівень селену шляхом тільки дієти, можна розглянути приймання добавок. У продажу є добавки як з органічної, так і неорганічної форми селену. За даними досліджень, органічні сполуки можуть краще засвоюватися організмом.

Ознаки дефіциту селену

Недолік селену в організмі може проявлятися в такий спосіб:

  • м’язова слабкість;
  • хронічна втома;
  • випадання волосся;
  • безпліддя;
  • ослаблений імунітет.

При проблемах з травленням можливе погіршення засвоєння селену. Відповідно, зростає ймовірність його дефіциту.

Рекомендована норма вживання селену залежить від віку і статі. В середньому, нормою вважаються 55 мкг в день для дорослих і 20 мкг для дітей. Багато лікарів вважають ці значення занадто низькими та просто мінімально необхідними, але не оптимальними. При цьому передозування селену також обтяжений побічними ефектами.

Селен безпечний при його прийомі в вигляді мультивітамінів або добавок згідно з вказівками. Якщо вжити більш високе дозування, ніж вказано на етикетці, можливо прояв таких побічних ефектів, як анемія, випадання волосся і скутість в суглобах. До інших частих симптомів інтоксикації відносяться металічний присмак у роті, діарея, нудота, зміни психічного стану, периферійна нейропатія.

Селен і імунітет

Здоровий і міцний імунітет необхідний для боротьби з будь-якими бактеріями та вірусами. З селеном пов’язані понад 30 селенопротеїни, що виконують функцію захисту від оксидантів в рамках загальної імунної реакції організму.

Антиоксиданти допомагають запобігти пошкодження клітин, викликані надлишком вільних радикалів і іншими видами оксидативного стресу. При мінімальному оксидативному стресі пошкоджується менше здорових клітин, шляхом чого зменшується ймовірність розвитку хвороби або інфекції.

Крім того, селен продемонстрував протизапальні, противірусні та антибактеріальні властивості, які також безпосередньо впливають на запалення й імунну реакцію. У різних дослідженнях був відзначений зв’язок між рівнем селену, вірусними інфекціями та роботою щитоподібної залози. Цей зв’язок описана нижче.

Селен і вірусні інфекції

Дефіцит селену безпосередньо пов’язаний з ризиком вірусних інфекцій. Брак селену в організмі може привести до посилення оксидативного стресу і, відповідно, запалення. Найбільш переконливі дані шкоди дефіциту селену отримані з регіону Китаю, ґрунту якого містять мало селену. У багатьох жінок і дітей в цьому регіоні спостерігається кеш-аньска хвороба – різновид кардіоміопатії, викликаної вірусом. Запобігти цій хворобі можна шляхом приймання добавок з селеном. Проблема може бути ще більш гострою в групах населення, схильних до підвищеного ризику харчової недостатності – наприклад, серед дітей і літніх. Вони можуть відчувати дефіцит селену і тому бути більш уразливими перед інфекціями.

У дослідженні 2013 року, опублікованому в Journal of Nutrition, вивчався взаємозв’язок між рівнем селену і двома вірусами: Коксакі та грипу. Протягом чотирьох тижнів лабораторних мишей тримали на дієті з недостатнім або нормальним рівнем селену, після чого інфікували їх вірусами Коксакі B3 або грипу. У групі дефіциту селену був відзначений п’ятикратне зростання захворюваності міокардитом – небезпечною хворобою серця. У мишей цієї групи, інфікованих вірусом грипу, спостерігалося сильне запалення легенів.

У додатковому дослідженні на мишах вивчався захисний ефект добавок з селеном проти вірусу грипу. Виживання виявилася вищою у мишей, які отримували добавки, в порівнянні з мишами в групі дефіциту селену. Це може бути пов’язано з противірусними властивостями селену.

У дослідженні 2004 року, опублікованому в American Journal of Clinical Nutrition, вивчався вплив селену на вірус поліомієліту. Дорослі з низьким рівнем селену в крові щодня протягом 15 тижнів отримували або плацебо, або 50 мкг, або 100 мкг селену.

Через шість тижнів всім учасникам перорально ввели вакцину від поліомієліту, після чого взяли аналіз крові. У групах отримували 50 і 100 мкг селену очікувано спостерігалося зростання рівня селену в крові. Крім того, в цих групах була відзначена більш ефективна імунна реакція і швидке придушення вірусу поліомієліту.

ВІЛ та рівень селену в організмі

ВІЛ – ще одна РНК-вірусна інфекція, що впливає на рівень селену. У ВІЛ-інфікованих учасників дослідження з низьким рівнем селену в крові також були відзначені знижений вміст T-лімфоцитів CD4 +, більш важкий перебіг захворювання і підвищена смертність. Учасники подвійного сліпого рандомізованого плацебо-контрольованого дослідження 2007 року отримували високу дозу селену (200 мкг в день) або плацебо. Потім їх статки оцінювалися через 9 і 18 місяців. Автори прийшли до висновку, що через дев’ять місяців споживаючих селен учасників дослідження був більш високий рівень селену в сироватці крові, а розвиток ВІЛ було загальмовано, так само як і падіння рівня Т-лімфоцитів CD4 +. Більш того, у споживаючих селен було менше випадків госпіталізації, що також свідчить про можливу користь добавок з селеном як допоміжний засіб при лікуванні ВІЛ.

Селен і щитоподібна залоза

Дослідження показують, що внаслідок своїх антиоксидантних властивостей селен може мати ключове значення для роботи щитоподібної залози та вироблення її гормонів. У дорослих концентрація селену на один грам тканини максимальна саме в щитоподібній залозі. У дослідженнях низький рівень селену був характерний при аутоімунних захворюваннях щитоподібної залози, включаючи тиреоїдит Хашимото, гіпотиріоз, рак щитоподібної залози і її збільшення.

В одному часто цитованому дослідженні 2002 року брали участь люди з аутоімунними захворюваннями щитоподібної залози. Протягом трьох місяців деяким з них давали плацебо, а іншим – 200 мкг селену. У групі вживавших селен рівень антитіл до тиреоїдної пероксидази впав зі 100% до 63,6%, а УЗД показало зменшення запалення щитоподібної залози. Це дослідження послужило надійним підтвердженням важливості селену для здоров’я щитоподібної залози.

У вагітних жінок з позитивним аналізом на антитіла до тиреоїдної пероксидази можливі дисфункція щитоподібної залози або гіпотиреоз після пологів. У Journal of Clinical Endocrinology and Metabolism повідомляється про дослідження 2007 року, в якому добавки з селеном допомогли зменшити ризик порушень роботи щитовидної залози після пологів.

На щастя, більшість пренатальних вітамінів містять селен.

Селен і хвороби серцево-судинної системи

Хвороби серцево-судинної є однією з основних причин смертності в усьому світі. Будь-яка можливість навіть незначно зменшити навантаження на серце може в підсумку привести до відчутних наслідків. Наприклад, як уже згадувалося вище, дефіцит селену сприяє розвитку кешаньской хвороби – рідкісної форми кардіоміопатії. Однак сьогодні вчені в першу чергу намагаються визначити роль селену в розвитку інших серцево-судинних захворювань.

Проведений у 2006 році метааналіз включав 25 досліджень приймання добавок з селеном при захворюваннях серця. Результати показали, що 50% -ве збільшення рівня селену в сироватці крові прямо пов’язане з 24% зменшенням ризику коронарних нападів, наприклад, інфарктів. Однак також було відзначено, що коректність досліджень не очевидна через їх наглядової, а не експериментального характеру. У деяких дослідженнях учасники приймали не тільки селен, а й інші мінерали.

У дослідженні, опублікованому у 2006 році в American Journal of Epidemiology, 1004 учасника спостерігалися протягом восьми років. Половина з них брала 200 мкг селену, інша половина – плацебо. Вчені не знайшли очевидного підтвердження профілактичної користі прийому добавок. У дослідженні 2009 року відзначається підвищена ймовірність смерті від захворювань серця при низькому рівні селену в крові.

Висновки

Селен – незамінний мінерал з потужними антиоксидантними властивостями, який продемонстрував здатність підтримувати імунітет в боротьбі з вірусними інфекціями. Передбачається, що селен також може бути корисний для зниження рівнів гормонів щитоподібної залози при її аутоімунних захворюваннях, а також для профілактики запалення щитоподібної залози після пологів.

Соцмережі

Exit mobile version