Запалення

Захисно-пристосувальна реакція організму на дію патогенного подразника, що проявляється розвитком змін кровообігу та підвищенням проникності судин у місці пошкодження тканини або органу в поєднанні з дистрофією тканин і проліферацією клітин.

Симптоми запалення знайомі кожному з нас: навряд чи знайдеться хоч одна людина, у якої не траплявся опік чи травма, інфекційне захворювання, вона жодного разу в житті не натерла ноги незручним взуттям, не замерзла або не пірнала так, що у вуха потрапила вода.

Тим часом, у всіх цих ситуаціях можливий розвиток запального процесу:

• Запалення ока – якщо в нього потрапив пил або ви підхопили інфекцію.
• Запалення придатків загрожує жінкам при переохолодженні тощо.

Що ж є запалення? Це своєрідний сигнал лиха, універсальна реакція організму на пошкодження чи подразнення його тканин. Така реакція спрямована на те, щоб нейтралізувати негативний вплив факторів, що ушкоджують, і відновити нормальну роботу постраждалих органів.

Запалення чи дисменорея?

Деякі жінки можуть помилково запідозрити запалення “по жіночому” через біль унизу живота. Однак якщо біль турбує тільки в період менструації, їх причиною може бути дисменорея. Дисменорея це синдром хворобливих менструацій, що має різні неприємні, а найчастіше болючі симптоми.

При дисменореї для зняття больового синдрому жінці може знадобитися прийом НПЗЗ. Нещодавно на російському ринку з’явився новий препарат від жіночого болю – Нексемезін. Одноразовий прийом Нексемезину дозволяє полегшити больовий синдром під час менструації та діє до 12 годин. Препарат відрізняється високою якістю та вигідною ціною.

Що таке запалення?

Запалення – це відповідь організму на те, що пошкоджені або роздратовані його клітини. У відповідь на це він намагається позбавитися від наслідків шкідливого впливу і відновитися. При запаленні болю можуть бути дуже сильними, адже в такий спосіб тіло подає сигнал про серйозне нездоров’я. Які можливі симптоми запалення, крім болю?

• Почервоніння шкіри (зокрема, викликане розширенням капілярів).
• Набряклість, припухлість у зоні, що турбує.
• Локальне підвищення температури (почуття жару у хворому місці, у своїй воно виникає необов’язково при запаленні шкіри, а й за інших запальних явищах).

Ланцюжок появи симптомів така: спочатку у тому місці, де відбувається ушкодження чи подразнення клітин, розширюються судини, внаслідок чого кровотік стає повільнішим. Пошкоджена область наливається кров’ю. Температура у зоні запалення піднімається. Стінки капілярів стають більш проникними, і через них у навколишні тканини проникають лейкоцити, клітини-макрофаги, плазма. Виникає місцевий набряк і припухлість, які торкаються нервових закінчень – ті ущемляються, провокуючи напад запального болю.

У патологічний процес запалення беруть участь:

• спеціальні білки – медіатори запалення (1932464 / ‘> серотонін і цитокін).
• Макрофаги – клітини, які захоплюють та перетравлюють чужорідні білки, бактерії, власні загиблі клітини організму.
• Білі клітини крові (лейкоцити) та лімфоцити.
• Цитокіни – спеціальні молекули, що виділяються на поверхню клітини, через які відбувається взаємодія з іншими клітинами (брадикінін, інтерлейкін-1, протизапальний білок-провокатор розпаду пухлин TNF, каллідін).
• Білки, що впливають на процес згортання крові.

Запалення у дорослих

Запалення у жінок

Запалення під час вагітності

Запалення у жінок під час вагітності пов’язане зі зниженням імунітету. Які ознаки вказують на патологію?

• Болі різної інтенсивності.
• Виділення, що мають неприємний запах.

Слід пам’ятати, що гостре запалення статевої сфери здатне завдати непоправної шкоди вагітності:

• Воно викликає анембріонію, коли в плодовому яйці не формується ембріон.
• Може сприяти загибелі ембріона і вагітності, що не розвивається
• Можливе мимовільне переривання вагітності або передчасні пологи.
• Ще одне можливе ускладнення – інфікування плода в утробі та навіть його загибель.

Якщо жінка має хронічне запалення, воно впливає на імунну систему. При цьому ендометрій намагається відкинути ембріон, сприймаючи його як щось чужорідне, і навіть якщо зародок вдається закріпитися, його розташування близько до шийки матки погано впливає на виношування.

Хронічне запалення яєчників призводить до утворення спайок та розростання сполучної тканини, порушує роботу вій, що вистилають труби зсередини, зменшує їх просвіт – все це підвищує ризик позаматкової вагітності.

Чим ще небезпечне хронічне запалення репродуктивної сфери? Імунний збій сприяє виробленню антитіл до своїх тканин, а через це виникають мікротромбози плаценти, що призводить до її відшарування, відхилень у розвитку плода, гестозу.

Як уникнути запальних ускладнень при вагітності?

• Тепло одягатися, не допускати переохолодження.
• Дотримуватись особистої гігієни, використовувати спеціальну інтимну косметику.
• Не купатися у сумнівних водоймах.
• Перед настанням вагітності слід вилікувати наявні запалення репродуктивної сфери.

Запалення у жінок, що годують

Запалення у жінок в період грудного вигодовування зазвичай пов’язане із застоєм молока (лактостазом) через порушення прохідності проток молочної залози. У грудях розвивається гострий запальний процес, а якщо до цього додасться інфікування стафілококом або стрептококом, виходить інфікований мастит. Погіршує ситуацію неправильне прикладання малюка до грудей та травмування сосків.

Як правило, запалення у жінки розвивається швидкими темпами:

• Раптово і до високих цифр (39-40 ° С) піднімається температура тіла, молоду маму лихоманить, у неї болить голова.
• З’являються симптоми запалення молочної залози: сильний біль, відчуваються ущільнення при промацуванні, шкіра стає гарячою навпомацки, на ній можуть з’явитися гіперемовані (червоні) ділянки.

Мастит вимагає термінового лікування, інакше є ризик запустити хворобу і навіть втратити частину грудей: складні випадки закінчуються видаленням ураженого сектора молочної залози.

Чи потрібно припиняти грудне вигодовування на час лікування? Сучасні рекомендації лікарів зводяться до того, що заборона ГВ при маститі не виправдана. Навпаки, хворим грудям потрібне якісне спорожнення, а малюк зробить це краще за будь-яке молоко відсмоктування або ручне зціджування. Якщо мастит прийняв гнійну форму, перед годуванням потрібно зцідити молоко доти, доки гній не перестане виділятися. Проте потрібна консультація спеціаліста.

Чим може лікуватись молода мама, щоб не нашкодити дитині? При появі невеликого застою корисним буде застосування прохолодних компресів з капусти і сиру, а ось спирт і мазі, що розігрівають, не рекомендуються. Теплий душ можна прийняти для того, щоб покращити відділення молока з грудей та спорожнити її якнайкраще.

Якщо температура продовжує підвищуватися, а біль у грудях посилюється, є гній, потрібно негайно звернутися до лікаря. Самолікування неприпустиме. Призначити ліки має лікар. За відсутності ефекту від антибіотикотерапії протягом двох діб потрібна хірургічна допомога – пункція та відкачування гною або видалення хворої ділянки.

Для профілактики запалення молочної залози при грудному вигодовуванні потрібно дотримуватися гігієни, носити зручну білизну, не допускати застою молока в грудях.

Запалення чоловіків

«Чоловіче» запалення – делікатна тема. Вона посилюється тим, що чоловіки не люблять звертатися за допомогою до лікаря, тягнуть до останнього, і в результаті потрапляють на прийом з вже добряче занедбаною хворобою. Наступні запальні захворювання статевої сфери характерні для чоловіків:

• Простатит (запалення простати)

Найвідоміше нездужання, що вражає безліч представників прекрасної статі. Запалення залози відбувається через інфекцію (бактеріальну, вірусну, грибкову) або застою секрету простати або крові в ній. Хворих турбують несильні болі та неприємне відчуття у промежині, утруднення сечовипускання, виділення зі статевого члена. Простатит без належної терапії може призвести до чоловічої безплідності. Лікування полягає у призначенні антибіотиків, курсу масажу, фізіотерапії, спазмолітиків та препаратів для покращення відтоку сечі та секрету простати.

• Баланіт та баланопостит

Запалення головки та крайньої плоті пеніса. Найчастіше розвивається запалення у дитини, особливо якщо у неї спостерігається фімоз, але іноді захворювання трапляється і у дорослих. Хворих турбують свербіння, почервоніння і припухлість головки, больові відчуття, іноді – збільшуються лімфатичні вузли в паху. За відсутності належного лікування захворювання може ускладнитися звуженням сечівника, парафімозом, склерозуючим баланітом. Причина запалення – грибок чи хвороботворна бактерія, попадання інфекції з уретри. Лікують захворювання антибіотиками та місцевими антисептиками. У разі потреби проводять хірургічну операцію (обрізання крайньої плоті).

• Уретрит

Запалення, що вражає сечівник. Воно обумовлене наявністю статевих інфекцій. Набагато рідше причиною може бути алергія чи травма. Основні симптоми уретриту – печіння в уретрі, біль та різь при спробі помочитися, гнійні гнійно-слизові оболонки. Небезпека запалення в тому, що по висхідному шляху інфекція може дійти до простати, яєчок, придатків і навіть нирок, і призвести до їх захворювань. Лікування уретриту полягає у призначенні антибіотиків, імуномодуляторів, введенні в сечівник ліків, при звуженні уретри – розширення за допомогою спеціальних бужів.

• Запалення яєчок і придатків

Провокується травмами та інфекційними захворюваннями (свинка, скарлатина, грип), але в більшості випадків інфекція надходить з інших органів сечостатевої системи. Запалення починається з гострої стадії, для якої характерні сильні болі, збільшення мошонки та натягування на ній шкіри, підвищення температури. Можливий розвиток гнійного процесу та закупорка проток, що загрожують безпліддям. Якщо захворювання не лікувати, через 10-14 днів воно може перейти в хронічну стадію: болі вщухнуть, температура спаде, але при пальпації яєчка відчуватиметься хворобливе утворення. Лікують запалення антибіотиками, обов’язковий постільний режим із приведенням мошонки у піднесеному стані. При необхідності проводиться хірургічна операція (розтин порожнини та видалення гною, а у важких випадках – видалення яєчка).

Запалення у дитини

Запалення у новонародженого

Запалення у дитини в неонатальному періоді є небезпечним явищем, тому його необхідно спостерігати у педіатра. Які запальні захворювання можуть спіткати малюка, що ледь з’явився на світ?

• Дакріоцистит – запалення слізного мішечка, що розташовується між носом та внутрішнім кутом ока.

Воно виникає через непрохідність носослізного каналу рахунок заростання його просвіту залишками ембріональної тканини. Виявляється запалення у дитини гнійними виділеннями, що посилюються при натисканні на внутрішній очний кут, почервонінням, рецидивами після відміни антибіотиків.

Лікування складається з двох етапів: консервативного та хірургічного (застосовується, якщо не допомогло консервативне). Консервативний спосіб – це масаж слізного мішечка для поліпшення відтоку і прохідності каналу, закапування в око антибактеріальних крапель. Без ефекту від такого лікування роблять зондування каналів. Його проводить офтальмолог під місцевою анестезією. У сльозний канал вводиться зонд, а потім сльози промивають антисептиком. Крім того, малюкові призначають краплі очей з антибіотиком, які потрібно закопувати кілька днів після зондування. Для повного лікування зазвичай достатньо однієї процедури.

• Запалення вуха (отит) – ще один бич новонароджених.

Причин появи отиту кілька. Малята багато плачуть, і в носоглотці утворюється слиз, який може закупорити євстахієву трубу. Крім того, вони часто зригують надлишки молока після годування, і ці надлишки також сприяють закупорюванню труби. Анатомічна будова євстахієвих труб малюка також сприяє розвитку запалення: вони досить вузькі і короткі, і рідина легко їх закупорює.

Ознакою отиту у малюків є занепокоєння та крик, відмова від ссання, підвищення температури. Ще один симптом: якщо натиснути на козелок, біль посилюється і дитина турбується сильніше.

Лікування запалення вух у новонароджених має свої особливості та має проходити лише під контролем лікаря. Якщо барабанна перетинка не пошкоджена, дозволяються вушні краплі та турунди з ліками. Для поліпшення відтоку рідини та зняття набряку малюкові призначають судинозвужувальні краплі. Іноді впливати на євстахієву трубу з найкращим ефектом вдається краплями в ніс, а не у вухо.

• Омфаліт (запалення шкіри та клітковини навколо пупка).

Пупок новонародженого до повного загоєння є великими «вхідними воротами» для інфекції. Запалення в цій галузі досить небезпечне, тому що може призвести до розвитку ентероколіту, лімфангіту, перитоніту та інших тяжких ускладнень. Причина його виникнення – потрапляння інфекції через недотримання гігієни, внутрішньоутробну інфекцію або інші захворювання новонародженого.

Омфаліт проявляється підвищенням температури, занепокоєнням або млявістю, зниженням збільшення ваги. З пупкової рани з’являються виділення, шкіра навколо червоніє і стає гарячою, а якщо запалення залучаються судини, від пупка розходяться червоні смуги. Омфаліт може мати чотири форми:

• катаральну (легке почервоніння, світле відокремлюване з пупка),
• гнійну (відокремлюване з ранки – гнійне, у дитини незначно підвищена температура),
• флегмонозну (на місці пупкової рани – виразка, в якій накопичується гній, малюк погано почувається , у нього висока температура тіла)
• некротична – найважча, коли відбувається омертвіння тканин.

Лікування полягає в обробці пупкової рани антисептиками, при гнійному процесі застосовуються мазі з антибіотиком, рану дренують. Некротичну форму лікують висіченням відмерлих тканин. Крім того, призначаються антибіотики у вигляді уколів, вітамінів, а у разі сильної інтоксикації – внутрішньовенні ін’єкції глюкози.

Симптоми запалення

Запалення легенів

пневмонія є небезпечним захворюванням, яке являє собою запалення легеневої тканини. Збудником пневмонії можуть бути бактерії, гриби та віруси. Іноді вона виникає і з інших причин – так, при закупорюванні судин тромбами легеня порушується, і виникає так звана інфаркт-пневмонія. Залежно від поширеності процесу, пневмонія може бути осередковою, сегментарною, пайовою і тотальною (що захоплює все легке). Коли зачіпаються два легені, запалення називають двостороннім, захворювання однієї легені має назву «одностороння пневмонія».

Симптоми запалення залежить від форми захворювання. Класична бактеріальна пневмонія проявляється

• високою температурою,
• сильним кашлем із мокротою
• задишкою.

Буває атипова течія хвороби, коли кашель несильний і сухий, а хворого більше турбує загальне нездужання, біль голови і слабкість.

Діагностують пневмонію за допомогою вислуховування та вистукування, рентгену грудної клітки, аналізу мокротиння, загального аналізу крові та дослідження газів крові.

Лікування запалення легенів залежить від причини його причини: бактеріальна форма вимагає призначення антибіотиків, вірусна – противірусних засобів, грибкова – протигрибкових препаратів. Оскільки збудником важких форм бактеріальної пневмонії є гемофільна паличка та пневмокок, рекомендується вакцинація (особливо у групах ризику – діти, літні, ослаблені люди).

Запалення лімфовузлів

Запалення лімфовузлів буває через загальну або місцеву інфекцію, онкологічні захворювання, хвороби сполучної тканини, травми. Запалені лімфовузли сигналізують про боротьбу організму з чужорідними білками, бактеріями, вірусами та власними зміненими клітинами. Збільшення вузлів у розмірах означає, що імунна система збільшила кількість вироблених лімфоцитів для знищення білків, бактерій, вірусів та патологічних клітин.

Як виявляється запалення лімфовузлів? Залежно від причини, що його викликала, та тяжкості процесу, хворі скаржаться на

• підвищення температури та озноб,
• головний біль та втому,
• значне збільшення розмірів лімфовузлів

Почервоніла шкіра, неприємні відчуття при натисканні довкола можуть свідчити про те, що почалося нагноєння.

У дитини запаленням лімфовузлів на голові та шиї часто супроводжується застуда.

Лікування запалення полягає в терапії основного захворювання, яке його спричинило. Якщо лімфовузол загноївся, призначають антибіотики (місце у вигляді мазевих пов’язок та таблетки всередину), а за відсутності ефекту його розкривають та дренують.

Запалення передміхурової залози

або простатит – поширене чоловіче захворювання. Причиною є попадання інфекції в статеві органи або застійні явища в малому тазі, які провокує сидячий спосіб життя, носіння тугої білизни, зниження імунітету, довга статева помірність.

Запалення залози протікає гостро, а відсутність належного лікування процес переходить у хронічну форму. Скарги, які пред’являє хворий, зазвичай такі: лихоманка та озноб, біль у попереку, паху, внизу живота. Іноді больові відчуття виникають в області заднього проходу, промежини та мошонки. Чоловіки відчувають складнощі при сечовипусканні, бувають помилкові нічні позиви в туалет. Запалення передміхурової залози може призводити до чоловічої безплідності.

Лікувати простатит треба за допомогою антибіотиків, жарознижувальних та протизапальних засобів, сечогінних препаратів, спазмолітиків.

Запалення нерва

– це патологія, спричинена травмою, порушенням кровотоку, інфекцією, впливом токсичних речовин та порушеннями обміну.

Запалення нерва може протікати у двох формах:

• Невралгія

Роздратування нервових волокон, через що у пацієнта виникає відчуття болю, поколювання та оніміння у місці ураження нерва, а також при натисканні. Шкіра в ділянці хворого нерва червоніє або, навпаки, стає дуже блідою. Найбільш відомий варіант невралгії – ураження трійчастого нерва, коли людина скаржиться на сильний короткочасний біль у одній половині обличчя. Причина такого запалення – інфекції, хвороби пазух носа та зубів, індивідуальні анатомічні особливості (невеликі отвори черепа, у яких проходять нерви).

• Неврит

Для нього характерні зміни самого нерва (оболонки, стовбура). Симптомами є параліч, парез, порушення трофіки, зміна чутливості, якщо уражені зорові нерви – косоокість, нерухомість очного яблука, опущення повік, падіння зору до повної сліпоти.

Лікування запалення нервів спрямоване на причину, що його викликала: бактеріальне ураження лікують антибіотиками, вірусне – противірусними препаратами. Якщо нерв запалився через травму, хвору кінцівку знерухомлюють. Порушення, пов’язане з недостатнім кровопостачанням, вимагає призначення судинних засобів. При невралгіях добре допомагають блокади запаленого нерва. У всіх випадках до лікування додають ліки для зменшення набряку та запалення, знеболювальні, вітаміни групи В. Через 12-14 днів від початку захворювання призначаються антихолінестеразні препарати та засоби на основі гіалуронідази. Хороший ефект також дає масаж і ЛФК, фізіотерапія (електрофорез з лідазою або новокаїном, УВЧ, імпульсні струми та ін.)

Іноді для лікування невритів застосовують хірургічне лікування: декомпресію, пластику або зшивання пошкоджених нервів. Невралгію лікують за допомогою розсічення уражених нервових закінчень та декомпресії.

Рожеве запалення

шкіри – інфекційне захворювання, яке викликає гемолітичний стрептокок. Хвороба починається з симптомів інтоксикації: нудоти та блювання, головного болю, підйому температури. Пізніше шкіру починає палити і «тягнути», вона стає гарячою, з’являються червоні плями та набряки, при бульозній формі – бульбашки з рідинним вмістом. Збільшуються лімфовузли, запалюються лімфатичні судини.

Лікування бешихи полягає в прийомі антибіотиків, до яких чутливий гемолітичний стрептокок. Додатково може бути призначено ультрафіолетове опромінення шкіри та лазерна терапія.

Запалення ясен

У багатьох людей. Симптомами захворювання є почервоніння та набряклість ясен, гнильний запах з рота, біль та кровоточивість ясен. Останню ознаку важко не помітити: як правило, кров сочиться при кожному чищенні зубів або надкушуванні твердої їжі. Біль іноді приймається пацієнтами за зубний, але при огляді пародонтолога з’ясовується, що болить все-таки ясна.

Запалення ясен має три ступені:

• Гінгівіт

Найлегша форма, що виражається почервонінням та кровоточивістю ясен. Причиною запалення є погана гігієна та відсутність повноцінного жувального навантаження на зуби. Лікування на цій стадії полягає в правильному чищенні зубів, регулярному професійному догляді, тренуванні зубів та ясен шляхом жування твердої їжі.

• Пародонтит

Запалення ясен середньої тяжкості. До червоних ясен додається поганий запах з рота, набряк і біль, між зубами і яснами з’являються кишені, куди забиваються залишки їжі, і там розмножуються хвороботворні мікроби. Причиною пародонтиту може бути неправильне протезування, хвороби шлунково-кишкового тракту та інші загальні захворювання, відсутність належної гігієни. Лікування запалення, крім усунення причин його появи, полягає у лікувальних процедурах: в зубодесневые кишені закладають спеціальні лікарські препарати.

• Пародонтоз

Третій і найважчий ступінь запалення. Тут запалення торкається тканини зуба і кістка під ним, через що зуби починають хитатися, а потім випадають. Лікування пародонтозу проводять різними способами: видаляють зубний камінь, санують зубодесневые кишені, роблять уколи в ясна, виконують шинування (прикріплення зуба, що хитається, до стійких сусідніх зубів).

Запалення суглобів

Запалення суглобів лікарі називають артритом (якщо уражений один суглоб – це моноартрит, якщо кілька – поліартрит). Патологія починається із запалення внутрішньої суглобової сумки, а потім поширюється на хрящі та головки кісток, сухожилля та зв’язки, що оточують суглоб тканини.

Причин виникнення артриту безліч: це можуть бути травми, інфекції, аутоімунні захворювання, алергія. Симптоми запалення при ураженні суглобів включають:

• Болі різної інтенсивності.
• Почервоніння та набряк.
• Місцеве підвищення температури у ділянці хворого суглоба.
• Збільшення розмірів суглоба.
• Обмежена рухливість.

Лікування артриту спрямоване на усунення причин запалення. Хороший ефект дає фізіотерапія, внутрішньосуглобові ін’єкції гормональних препаратів, протизапальна терапія.

Запалення придатків

Запалення придатків – це процес, що стосується маткових труб і яєчників. У медичній практиці таке запалення прийнято називати сальпінгоофоритом. Воно виникає при попаданні в труби та яєчники хвороботворних мікробів. Сальпінгоофорит може протікати гостро чи хронічно. Пацієнтки скаржаться на болі внизу живота і в паху, що посилюються в кінці чикла перед менструацією, неприємні відчуття при статевому акті та зниження лібідо, підвищення температури тіла (при гострій течії або загостренні хронічного процесу), слабкість та відчуття втоми.

Запалення придатків небезпечне тим, що може призвести до жіночого безпліддя, тому його лікування приділяють пильну увагу. Залежно від виразності процесу лікують сальпінгоофорит антибіотиками, протизапальними засобами, грязьовими аплікаціями, фізіотерапією (електрофорезом, озонотерапією та ін.). Гарний ефект дає санаторно-курортне оздоровлення. Якщо захворювання не піддається терапії та діагноз викликає сумнів, вдаються до лікувально-діагностичної лапароскопії.

Запалення жовчного міхура

Запалення жовчного міхура (холецистит) буває безкам’яним і на тлі жовчнокам’яної хвороби. Застій жовчі через порушення відтоку, травмування стін камінням, формування пролежнів – все це призводить до запалення міхура.

Основний симптом холециститу – біль різної інтенсивності. Вона може бути дуже сильною та короткочасною при жовчній коліці або слабкій, ниючій, але постійній. Крім того, хворих можуть турбувати

• свербіж шкіри,
• відчуття гіркоти в роті,
• розлад стільця.

Найкращим способом позбутися запалення міхура вважається його хірургічне видалення (за наявності каменів у жовчному міхурі). Безкам’яний холецистит лікуватися консервативно. Самий щадний спосіб видалення – лапароскопічний, його застосовують під час операції поза загостренням. Якщо жовчний міхур потрібно видалити в розпал гострого холециститу, хірурги віддають перевагу лапаротомічного втручання.

Запалення

яєчників називається офоритом. Причина виникнення патологічного процесу – проникнення в репродуктивні органи хвороботворних бактерій та мікроорганізмів. Перебіг хвороби може бути гострим, підгострим та хронічним. У разі гострого запалення турбують болі внизу живота, підвищення температури, при промацуванні відчувається напруга і болючість у нижній частині живота. Підгостре та хронічне запалення проявляється ниючим болем у паху, порушенням менструального циклу, загальним нездужанням.

Лікують офорит і сальпінгоофорит у гострій стадії переважно антибіотиками, у підгострій стадії додають фізіотерапію. При хронічному процесі використовують весь арсенал засобів: антибіотики під час загострення, фізіотерапію, грязелікування, імуностимулятори, санаторно-курортне лікування, вітаміни.

Запалення вуха

отит може бути зовнішнім, середнім та внутрішнім. Причина у всіх трьох випадках одна – потрапляння мікробів або грибка, іноді – алергія.

Зовнішній отит – це запальний процес у вушній раковині, симптомами якого є набряк, свербіж і рідке відділення. Іноді зовнішній отит проявляється гнійником, розташованим усередині вушної раковини.

Внутрішній отит – це глибинне запалення внутрішнього вуха, яке виражається шумом у вухах, блювотою та нудотою. У хворих паморочиться в голові, страждає відчуття рівноваги.

Найпоширеніший вид запалення вух – середній отит. Він починається з терпимого болю, який поступово наростає і стає гострим. Іноді підвищується температура тіла. Гній, що накопичився у вусі, тисне на барабанну перетинку, може прорвати її і вийти назовні – в цьому випадку хворий відразу відчуває полегшення.

Лікування запалення вуха залежить від того, у якій формі воно протікає. Для лікування зовнішнього отиту достатньо мазей, а якщо у вушній раковині є гнійник – допоможуть спиртові примочки. При середньому отіті призначають місцеві знеболювальні засоби та антибіотики, турунди з борним спиртом, судинозвужуючі краплі в ніс. Запалення внутрішнього вуха вимагає знаходження хворого у стаціонарі, дотримання постільного режиму, дезінтоксикаційної терапії та призначення антибіотиків.

Запалення вуха багато хто вважає несерйозним захворюванням, з яким необов’язково звертатися до лікаря – і дарма. Справа в тому, що неправильне лікування може призвести до сумних наслідків аж до глухоти, особливо якщо йдеться про внутрішній отит. Тому краще все ж таки довірити лікування лікарю.

Запалення шкіри

Запалення шкіри може мати різні форми:

• Дерматит різного походження (контактний, себорейний, алергічний)
• Гнійне запалення (фурункули, карбункули, абсцеси)
• Псоріаз
• Екзема
• Рожеве запалення

Симптоми запального процесу різні: фурункули, карбункули та абсцеси визивають сильний біль при надавлюванні, шкіра навколо центру утворення запалення стає червоною та гарячою. Для екземи характерне відчуття печіння та свербіння. Дерматити протікають із появою пухирів, набряками, сильним почервонінням.

Лікування залежить від виду запалення. Гнійні процеси лікують мазевими пов’язками з антибіотиком, при необхідності утворення розкривають хірургічно. При псоріазі призначають місцеве лікування як мазей, іноді – психотропні препарати. Дерматити алергічного походження та екзему лікують заспокійливими засобами, мазями на основі гормонів, нафталану та ін

Запалення ока

Запалення ока має кілька форм, воно може бути як гострим, так і хронічним. Які види запальних захворювань очей зустрічаються найчастіше?

• Кон’юнктивіт

Запалення слизової ока (кон’юнктиви) з інфекції чи алергії. Кон’юнктивіт може бути гострим або хронічним. Симптоми запалення виражені досить яскраво – набряк і почервоніння кон’юнктиви, сльози, страх світла, почервоніння очного білка, а у разі гнійного процесу – виділення гною з ока. Лікують кон’юнктивіт, виходячи з його форми: бактеріальний – антибіотиками, вірусний – противірусними краплями, препаратом «штучна сльоза», противірусними таблетками. Алергічна форма кон’юнктивіту потребує обмеження контакту з алергеном та призначення антигістамінних очних крапель. Якщо вони не допомагають, можна використати краплі на основі гормонів.

• Увеїт

Запалення судинної оболонки. Найнебезпечніша форма – запалення райдужної оболонки та війного тіла ока. Для увеїту характерні світлобоязнь, почервоніння очей, погіршення зору. Самостійне лікування категорично протипоказане: потрібно терміново звернутися до офтальмолога, бо захворювання загрожує повною сліпотою. Терапія увеїту полягає у призначенні знеболювальних та препаратів для розширення зіниці (атропіну), протизапальних препаратів та антибіотиків.

• Ячмінь

Гостро гнійне запалення ока (війкового фолікула або сальної залози поруч із фолікулом). Проявляється почервонінням, болем при натисканні, а у разі великого розміру ячменю – і у стані спокою, набряклістю. Через кілька днів з’являється жовта “головка”, яка потім розкривається і відбувається відтік гною. Найчастіше винуватцем захворювання є золотистий стафілокок. Для призначення лікування слід звернутися до офтальмолога. Як правило, призначають мазі або краплі з антибіотиком, при підвищенні температури таблетки-антибіотики приймають внутрішньо. Іноді для формування абсцесу потрібна допомога хірурга – він розкриває його і видаляє гній.

• Халязіон

Хронічний запальний процес, що стосується хряща і сальної залози на краю століття. Є освітою, схожою на ячмінь і зовнішнім виглядом, і симптомами, але відрізняється від нього рецидивуючим перебігом. Лікують халязіон спочатку консервативно (краплями, мазями, ін’єкцією стероїдів), а за відсутності ефекту освіту видаляють хірургічно.

Біль при запаленні

Біль при запаленні є сигналом лиха для організму. Вона викликана роздратуванням нервових закінчень особливими речовинами (медіаторами запалення), роздратуванням закінчень з-за набряку та припухлості, зміною водневого показника рН та осмотичного тиску, порушенням балансу іонів кальцію та калію. Разом з тим одне тісно пов’язане з іншим: від запалення біль посилюється, а від болю посилюється вироблення медіаторів запалення.

Характер болю при запаленні змінюється з часом. Якщо обпалити руку, біль спочатку нестерпний і гострий. Згодом вона зменшується, але при цьому стає більш поширеною: хворіти може вже не тільки в місці опіку, а й неушкоджена шкіра навколо. Чому так відбувається? Причина – у запаленні. Опік провокує утворення медіаторів запального процесу, а ті сприяють розширенню капілярів і ряснішому надходженню крові, через що виникає відчуття тепла і шкіра червоніє. Через надмірний викид медіаторів чутливість нейронів збільшується настільки, що неприємні відчуття викликає навіть простий дотик до шкіри поблизу опіку. Виходить, що біль провокує запалення, воно викликає посилення болю. Тому для кращого ефекту, поряд із лікуванням запального процесу, потрібно приділяти увагу якісному знеболюванню.

Причини запалення

Причини запалення всього дві:

• Пошкодження клітин.
• Вплив подразників будь-якого виду.

А ось обставини, за яких відбувається контакт із подразниками та ушкоджуються клітини, набагато більші:

• Механічна травма, отримана в результаті удару, тертя, стиску.
• Термічні чи хімічні опіки.
• Обмороження.
• Удар електричного струму.
• Різні мікроорганізми – збудники захворювань. Залежно від виду мікробів запалення може протікати в різній формі. Найгостріша форма – нагноєння.

У медицині існує класифікація запалень з причин виникнення:

• Інфекційно-запальний процес викликають мікроби, що впроваджуються в тканини: анаеробні провокують гнильне запалення, аеробні-гнійне. Інфекційне запалення може мати гострий та хронічний перебіг.
• Токсичне запалення виникає через ураження клітин організму шкідливими речовинами.
• Аутоімунний процес пов’язаний з такою патологією імунітету, коли організм починає виробляти антитіла проти власних здорових тканин. Ці антитіла ушкоджують тканини та викликають розвиток запалення.
• Гнійно-септичне запалення
• Паранеопластичний синдром виникає у хворих на рак через те, що органи та системи реагують на присутність пухлини та виділення нею біологічно активних речовин. В результаті у людини з’являються симптоми, схожі, наприклад, на ревматичний ураження або склеродермію (ущільнення сполучних тканин).
• Травматичне та посттравматичне запалення – будь-яка травма супроводжується реакцією організму, що проявляється болем, набряклістю та обмеженням функцій пошкодженого органу або частини тіла.Так, запалення суглобів після удару або здавлювання призводить до розвитку посттравматичного артриту, який викликає сильні болі, скутість, хрускіт і припухлість у ділянці пошкодження.

Діагностика при запаленні

Збір анамнезу

Діагностичні процедури при підозрі запалення починають зі збору анамнезу. Лікар з’ясовує у пацієнта всі обставини, за яких у нього виникли болі, як вони розвивалися, що турбує зараз. Огляд та збирання анамнезу – основний засіб початкової діагностики запалення. Як правило, лікаря цікавить:

Анамнез життя людини – які хронічні захворювання у нього є, чи були операції, травми, в яких побутових та соціальних умовах живе людина. Така інформація дуже важлива – наприклад, при діагностиці бешихи лікарю потрібно знати, чи було у пацієнта таке раніше, чи є у нього цукровий діабет, грибок шкіри або імунні порушення.

Анамнез хвороби – як воно починалося, як розвивається в даний момент, чи звертався людина за медичною допомогою, яке лікування було призначено, як воно подіяло. Наприклад, якщо пацієнта турбує запалення суглобів, потрібно з’ясувати, через що воно трапилося (чи була травма або удар), у чому виявилося – чи стала кінцівка гірше згинатися, опухла, почервоніла, ніж і як пацієнт лікувався самостійно до звернення до лікарні. .

Епідеміологічний анамнез є важливим при діагностиці інфекційно-запального процесу. Лікаря цікавить, чи контактував пацієнт із хворіючими на інфекційні захворювання, чи траплялися поїздки в неблагополучні в епідеміологічному плані країни чи райони, а якщо мова про кишкову інфекцію – що і де їв.

Якщо мова йде про запалення у жінок в репродуктивній сфері, збирається гінекологічний анамнез: які раніше були захворювання та операції з гінекології, переривання вагітності, характер менструального циклу та ін.

Сімейний анамнез – наявність випадків такого ж захворювання у кровної рідні хвороби і скільки людей вони торкнулися. Сімейний анамнез дозволяє припустити, що у людини є та чи інша патологія – наприклад, якщо в сім’ї є випадки целіакії (генетично обумовленого хронічного запалення тонкого кишечника з порушенням засвоєння їжі), ймовірність розвитку захворювання зростає.

Алергологічний анамнез дає можливість встановити наявність запалення, властивого алергії. Опитуючи хворого, лікар з’ясовує, чи є у людини реакція на їжу, рослини, ліки, щеплення, як вона проявляється, якими ліками знімається.

Харчовий анамнез актуальний, якщо йдеться про запалення шлунково-кишкового тракту, жовчного міхура та жовчовивідних шляхів. Тут лікаря цікавить, режим та раціон харчування хворого – скільки разів на день, яку їжу їсть, у якій кількості.

Лабораторні методи дослідження

Лабораторні аналізи дають можливість визначити наявність запалення та уточнити його характер. Які дослідження необхідні для діагностики запального процесу?

• Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ)

Універсальний маркер гострого запалення, у якому відбуваються зміни у крові. Процедура проведення аналізу така: кров’ю наповнюють трубочку з антикоагулянтом, а потім залишають її вертикально на годину. За цей час еритроцити падають на дно трубочки, а плазма залишається зверху. Одиниця виміру ШОЕ – міліметри на годину, тобто скільки міліметрів шару еритроцитів, що осіли, утворилося за одну годину на дні трубки. Коли кров змінена під впливом гострого запального процесу, глобуліни і фібриногени, що є в її складі, обволікають еритроцити, ті злипаються один з одним і падають вниз. Чим гостріше запалення, тим більше таких сліпих еритроцитів осідає на дно. Виходить, найвищий показник ШОЕ демонструє наявність гострого запалення.

За швидкістю осідання еритроцитів не можна зрозуміти, який орган порушений патологічним процесом. Крім того, ШОЕ – неспецифічний аналіз: показник може зростати не тільки при запаленні (підвищений рівень буває при вагітності, анемії, вживанні певних ліків, і навіть на тлі повного здоров’я він зазвичай вищий у жінок, ніж у чоловіків). Іноді буває, що запалення протікає без збільшення показника ШОЕ.

З огляду на все це для діагностики застосовують і інші лабораторні дослідження в сукупності з визначенням ШОЕ – наприклад, проводять аналіз на С-реактивний білок.

• С-реактивний білок (СРБ) свідчить про гостру фазу запалення та з’являється у крові вже через кілька годин після початку патологічного процесу.

Білок синтезується печінкою, яка отримує інформацію про необхідність збільшити його вироблення від макрофагів (клітин, відповідальних за перетравлення чужорідних клітин, мікробів, токсинів, відмерлих клітин). СРБ визначають за сироваткою крові. Особливість цього білка – короткий час напівжиття (від півдоби до доби), тому з його коливань можна швидко судити про ефективність розпочатого лікування: якщо СРБ знижується, отже, терапія має потрібну дію.

СРБ – найбільш специфічний аналіз, проти зі ШОЕ. Він залежить від багатьох показників. які впливають на коливання ШОЕ. Крім того, ШОЕ реагує на посилення або, навпаки, зниження інтенсивності запального процесу набагато повільніше, ніж СРБ.

Є й інші маркери запальних процесів, але через досить високу вартість масової діагностиці їх використовують рідше:

• Гаптоглобин – білок плазми, відповідальний зв’язування гемоглобіну. Підвищення рівня говорить про наявність гострого запалення.
• Антистрептолізин – вказує на перенесену гостру стрептококову інфекцію та наявність ревматизму чи гломерулонефриту.
• Ревматоїдний фактор – показник ревматоїдного артриту, аутоімунних захворювань, хронічного запалення. Аналіз показує наявність імуноглобулінових антитіл, що руйнують тканини.

Крім специфічних маркерів запалення, у діагностиці використовують й інші лабораторні аналізи:

Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою – щодо змін у пропорціях та кількості лейкоцитів різного виду можна судити про наявність запального процесу. Так, значне підвищення рівня нейтрофілів говорить про гостре бактеріальне запалення.

Іноді корисне біохімічне дослідження крові – за деяких видів запалень змінюються основні показники. Наприклад, при панкреатиті підвищується рівень амілази, ліпази, трипсину. Іноді про запалення підшлункової залози побічно свідчить про збільшення глюкози в крові.

Загальний аналіз сечі: поява слизу та лейкоцитів у ній – показник запального процесу. Якщо аналіз, зданий після перенесеної скарлатини, демонструє еритроцити, це може свідчити про розвиток гломерулонефриту – хронічного запального захворювання нирок.

Копрограма (аналіз калу) допомагає діагностувати запальний процес у кишечнику: на нього вказує наявність слизу, епітелію та неперетравленої їжі, присутність лейкоцитів та йодофільної (забарвлюваної йодом) флори.

Коли потрібно визначити гінекологічне запалення у жінок, на допомогу лікарю приходять лабораторні аналізи піхвового секрету та мазків із цервікального, сечовипускального каналів та з шийки матки. Іноді виконується забір ендометрію із порожнини матки. Дослідження допомагає визначити наявність запального процесу, наявність патогенної мікрофлори, збудників інфекції.

«Чоловічі» запалення (простатит, уретрит, баланопостит та ін) допомагає визначити бактеріологічний посів соку простати, мазок на статеві інфекції.

Для діагностики запального процесу у легенях використовують загальний аналіз мокротиння. За кількістю, кольором, зовнішнім виглядом, присутністю певних клітин та волокон можна судити про наявність бронхіту, пневмонії, туберкульозу, гнійного ураження легень.

По мазку та бактеріологічному посіву з носоглотки можна визначити запалення у цій галузі. Наприклад, у дітей, що часто хворіють, зазвичай висівається вірус Епштейн-Барра, винний у постійних застудах і розвитку інфекційного мононуклеозу. Мононуклеоз супроводжується високою температурою, ураженням селезінки, запаленням та збільшенням лімфовузлів.

Інструментальні методи дослідження

Щоб діагностувати запальний процес, корисне проведення інструментальних досліджень. Які основні види досліджень існують?

• Рентгенологія (рентген, КТ (МСКТ – різновид КТ))

Один із найпоширеніших способів інструментальної діагностики запалення. У чому його перевага? Хворих він приваблює відсутністю больових відчуттів та швидкістю виконання, а лікарі люблять рентген, МРТ та МСКТ за хорошу інформативність: на правильно зробленому знімку можна побачити хворий орган, визначити, наскільки він запалений, чи торкнулося запалення оточуючих органів. Цей метод досить точний – особливо МРТ та МСКТ, де зображення внутрішніх органів записується пошарово з кроком кілька міліметрів. За допомогою рентгена, МРТ та МСКТ можна діагностувати запалення органів малого тазу, черевної порожнини, грудної клітки, кінцівок, суглобів.

• Ендоскопія

Дослідження внутрішніх органів у вигляді введеного через природні отвори або проколи спеціального оптичного приладу (ендоскопа). Ендоскопічне дослідження добре тим, що дозволяє лікарю побачити поверхню органів у багаторазовому збільшенні, визначити наявність запалених ділянок слизової оболонки, при необхідності – зробити біопсію підозрілої ділянки. Які види ендоскопічної діагностики? При підозрі на запалення легень, туберкульоз або бронхіт проводять бронхоскопію, для діагностики запальних захворювань шлунково-кишкового тракту застосовується ФГДС та колоноскопія, цистит та уретрит можна побачити на цистоскопії, а захворювання жіночих геніталій – на гістероскопії. Для діагностики запалення у черевній порожнині використовують лапароскопічну ендоскопію.

• Ультразвукове дослідження

Сучасне УЗД допомагає побачити запалення лімфовузлів, суглобів, жовчного міхура, зміни у печінці, нирках, припустити запальні захворювання жіночої статевої сфери.

• Функціональна діагностика

Дозволяє виявити порушення у роботі органу чи системи. Наприклад, при підозрі на пневмонію або бронхіальну астму використовують пікфлоуметрію (показує максимальну швидкість видиху людини), спірометрію (оцінює обсяг та швидкість видихання).

Лікування запалення

Застосування медикаментів

Для лікування запалення використовують кілька груп медикаментів:

• Антибіотики призначають, якщо доведено бактеріальну природу патології.

Це можна зробити за допомогою спеціального аналізу – посіву з визначенням чутливості до ліків, коли матеріал поміщають у живильне середовище і чекають зростання бактерій, а потім перевіряють, який з антибіотиків найшвидше вбиває колонії, що виросли. Чим точніше та оперативніше призначені антибіотики, тим більше шансів, що захворювання буде вилікувано швидко та без наслідків. Обов’язково вимагають антибіотикотерапії бешихове запалення шкіри, запалення легких бактеріального походження, запущені запалення яєчників і всі хвороби, при яких можливе швидке розмноження мікробів з негативними наслідками для хворого.

• Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) – знижують температуру тіла ліки, які мають знеболюючий та протизапальний ефект.

Вони пригнічують вироблення спеціального ферменту циклооксигенази, через що порушується виробництво простагландинів (саме вони впливають розвиток запалення). НПЗЗ призначають, щоб зменшити вираженість запального процесу, знеболити та знизити температуру.

• Антигістамінні засоби – як випливає з назви, вони пригнічують вироблення гістаміну в організмі.

Гістамін це речовина, що регулює передачу нервових імпульсів між клітинами. Він може провокувати спазм великих судин, розширення та підвищення проникності капілярів, спазм гладких м’язів, викид адреналіну, підвищену секрецію травних ферментів та слизу у бронхах. Зазвичай антигістамінні засоби призначають при алергічному запаленні та як засіб для полегшення симптомів під час застуди.

• Гормони – засіб екстреної допомоги, який застосовують тільки при сильному запаленні через те, що він має протипоказання та серйозні побічні ефекти.

Дія гормонів полягає у протидії виробленню простагландинів, блокують ферменти, що руйнують клітини, зменшують проникність стінок судин і гальмують утворення ексудату та розростання сполучної тканини в зоні запалення.

Фізіотерапія при запаленні

Фізіотерапія, як правило, використовується для лікування запалення на стадії одужання або хронічного захворювання. Залежно від виду патології можна застосовувати різні види фізіотерапевтичного лікування:

• Електрофорез (введення ліків за допомогою електроструму).
• Імпульсна терапія електричним струмом (діадинамотерапія) – використовується для лікування запалення нерва.
• Кріотерапія (лікування холодом) – локальна та загальна.
• Лазеротерапія – її ефект заснований на сприятливому вплив випромінювання світла з однією фіксованою довжиною хвилі.
• Ультразвукова терапія – ефект заснований на вплив ультразвуку, при якому відбувається прискорення процесу регенерації тканин, розсмоктування набряків, відновлюється провідність нервів, усувається спазм. Ультразвукова терапія має виражену протизапальну дію.
• Грязелікування – метод фізіотерапії, який використовується в основному для лікування гінекологічних запалень у жінок. Грязі мають сильний протизапальний ефект, стимулюють імунітет, покращують кровообіг у зоні застосування грязьових аплікацій.

Лікування гострого запалення

Залежно від причини запалення лікування гострої форми може бути хірургічним і консервативним. Консервативна терапія полягає у призначенні:

• Антибіотиків.
• Нестероїдних протизапальних засобів.
• При необхідності – антигістамінні ліки.
• Якщо запалення дуже активне, та інші препарати погано допомагають – короткого курсу гормонів (переважно використовуються при аутоімунних та алергічних процесах).

На лікування гострої стадії запалення потрібно спрямувати всі сили, тому що:

• Можливий розвиток ускладнень, які є небезпечними для життя.
• Несвоєчасна або неякісна терапія може призвести до того, що процес стане хронічним, із загостреннями, що часто виникають.

Хірургічне лікування запалення потрібне, коли не вдається впоратися консервативним способом. Зазвичай це трапляється при гострому холециститі, гінекологічних захворюваннях, апендициті, гнійних запаленнях клітковини (флегмонах) та абсцесах.

Лікування хронічного запалення

Причини запалення можуть бути різними. Іноді його провокує хронічна інфекція чи інші хронічні захворювання. І тут запалення триває тривалий час, постійно повторюється і загострюється. Лікують його хірургічно та консервативно. Консервативне лікування включає прийом медикаментів, фізіотерапію, лікувальну фізкультуру, бальнеологічні процедури. Хірургічні методи застосовують, коли від них очікується більш вражаючий ефект, ніж від консервативної терапії, і радикальне лікування хворого. Операції намагаються проводити поза стадією загострення, щоб зменшити можливі негативні наслідки.

Які види хронічного запалення зустрічаються часто і як їх лікують?

• Патології органів шлунково-кишкового тракту – апендицит, панкреатит, коліт та ін.

Спосіб лікування залежить від конкретного захворювання – так, при панкреатиті спочатку призначається голодна дієта, ферменти, знеболювальні препарати, антиоксиданти та засоби для виведення токсинів, а відсутність ефекту – виконується хірургічне. видалення частини залози. Апендицит лікується, в основному, відразу хірургічно, тому що хворі надходять з гострими болями, і потрібно якнайшвидше прибрати джерело запалення.

• Запалення біліарної системи (печінки, жовчних шляхів та міхура) – найчастіше проявляється холециститом.

Безкам’яний негнійний холецистит лікуватиметься консервативно. За наявності каменів часто застосовується хірургічне видалення жовчного міхура, причому на гострій стадії лікарі віддають перевагу лапаротомічній операції, а поза загостренням можливе проведення більш щадної лапароскопії.

• Хронічне запалення ока (очної доби) через закупорювання сальної залози – халязіон.

Лікування починають консервативно, призначаючи ін’єкції гормонів у порожнину халязіону, очні краплі, мазі. Якщо це не допомагає, освіту хірургічно видаляють в амбулаторних умовах.

• Хронічне запалення сечовидільної системи (пієлонефрит, цистит, уретрит)

Вимагає призначення місцевих антисептиків (уросептиків), правильного питного режиму, препаратів для покращення кровообігу у нирках.Хронічні запалення гінекологічної сфери

Лікують підвищенням загального та місцевого імунітету, антибіотиками та протимікробними засобами, фізіотерапією (добре допомагає озонотерапія та грязелікування). Якщо у жінки є симптоми млявого запалення яєчників, матки, труб, але звичайними способами точно виявити хворобу не вдалося, пацієнтці можуть призначити діагностичну і одночасно лікувальну лапароскопію, в ході якої стане ясним діагноз і буде проведено хірургічне лікування (розсічення спайок, резекція. прохідності труб).

Операційні методи лікування

Бувають випадки, коли лікування запалення неможливе без хірургічного втручання. Як правило, на операційний стіл хворого наводять гострі захворювання, і лікарську допомогу потрібно надавати негайно:

• Гострий холецистит – запальний процес у жовчному міхурі, що зачіпає його стінки.

Операцію з видалення жовчного міхура проводять за наявності каменів та відсутності ефекту від консервативної терапії. Запалення міхура відбувається через порушення відтоку жовчі та інфікування її патогенними бактеріями. Несвоєчасне лікування холециститу може призвести до тяжких ускладнень, коли патологічний процес захоплює навколишню клітковину або веде до гангрени міхура. Хірургічна допомога полягає у видаленні хворого органу.

• Гостре запалення підшлункової залози – гострий панкреатит.

Сильне запалення залози може призвести до смерті. Хірургічне лікування панкреатиту полягає у видаленні запалених тканин залози при неефективності консервативного лікування.

• Апендицит

Гостре запалення червоподібного відростка сліпої кишки, яке в даний час лікується за допомогою лапароскопічної операції: апендикс видаляють інструментами, які вводяться через невеликі проколи, під контролем відеокамери.

• Гнійне запалення лімфатичного вузла (лімфаденіт)

Також вимагає хірургічного лікування – нагноєння розкривають, дренують, а потім призначають антибіотики.

• Гінекологічні захворювання: гостре гнійне запалення придатків, яєчників

Привід для екстреної операції, адже розрив органів та розповсюдження гнійного процесу на черевну порожнину загрожує життю жінки.

• Гнійні захворювання шкіри та тканин: фурункули, абсцеси, флегмони (розлите запалення клітковини без чіткої локалізації).

У цьому випадку хірург розкриває осередок, очищає порожнину від гною, ставить дренаж, а потім хворому призначають лікування антибіотиками.

• Гостре запалення ЛОР-органів: середній отит, гайморит, етмоїдит та ін

Суть всіх операцій у цьому випадку полягає в забезпеченні відтоку гнійного вмісту із закритих порожнин назовні. Так, якщо у пацієнта гнійне запалення вуха, йому надсікають барабанну перетинку. У разі гострого етмоїдиту та утворення абсцесу розкриваються осередки кісткової решітки, видаляється гній.

• Патологія порожнини рота – сюди входить лікування періодонтиту, запалення окістя, остеомієліту, запалення слинних залоз.

Профілактика запалення

Профілактика запальних захворювань може бути різною:

Підвищення загального імунітету необхідно завжди незалежно від того, про яке саме запалення йдеться. Завдяки міцному імунітету, збудники захворювань при попаданні до організму не можуть розмножуватися.

Щоб не захворіти на запалення легенів, потрібно своєчасно лікувати ГРВІ, не переохолоджуватися, а якщо людина відноситься до групи ризику з пневмококової інфекції та захворювань, що викликаються гемофільною паличкою, йому показано профілактичне щеплення. До групи ризику входять пацієнти з імунними захворюваннями, хронічними хворобами легень та серцево-судинної системи, люди похилого віку (особливо ті, які проживають в інтернатах) та хворі, які потребують гемодіалізу.

Для профілактики запалення шкіри різного виду (бешихи, фурункулів, абсцесів) потрібно правильно дотримуватися особистої гігієни: щодня приймати душ, використовувати РН-нейтральні миючі засоби. Дуже важливо уникати виникнення ран, натертостей і попрілостей, а якщо вони все ж таки з’явилися, шкіру слід обробляти антисептиками. Шкодять шкірі та сонячні опіки, пошкоджуючи верхній захисний шар та зниження імунітету – тому їх слід обов’язково лікувати (добре допомагають препарати на основі пантенолу). Так як бешихове запалення зазвичай виникає на тлі хронічних захворювань, потрібно приділяти увагу їх лікуванню: цукровий діабет, тромбофлебіт, трофічні виразки, ендокринні захворювання вимагають пильного контролю. Для покращення кровообігу та лімфотоку рекомендується двічі на рік проходити курси масажу.

Для профілактики запальних захворювань жовчного міхура та жовчовивідних шляхів необхідно дотримання розумної дієти з обмеженням жирів тваринного походження, смажених та холодних страв, збільшенням частки клітковини в раціоні та дрібним прийомом їжі. Така дієта перешкоджає утворенню каменів та появі жовчно-кам’яної хвороби, яка часто є причиною запалення міхура.

Профілактика гострого панкреатиту полягає у дотриманні принципів здорового харчування, відмови від шкідливих звичок, здоровому способі життя.

Щоб уникнути запалення ясен та порожнини рота, потрібно дотримуватися гігієни, своєчасно лікувати зуби, користуватися ополіскувачами та хорошими зубними пастами.

Профілактика апендициту заснована на боротьбі з розладом випорожнень та іншими порушеннями в роботі ШКТ, недопущенні попадання в організм інфекції. Цього можна досягти правильним харчуванням з великим вмістом клітковини, налагодженням режиму живлення. Допоможе і дотримання гігієни – миття овочів, фруктів, ягід, ретельне миття рук перед їдою.

Запальних захворювань жіночої статевої сфери (запалення придатків, яєчників, піхви та шийки матки) можна уникнути, якщо уникати випадкових сексуальних зв’язків, запобігати інфекціям, відмовитися від абортів на користь цивілізованих засобів контрацепції. Щоб не «кульгав» місцевий імунітет, важливо не переохолоджуватися. Потрібно і дотримання гігієни – регулярний душ, відмова від щоденних прокладок, бажано використовувати миючі засоби для інтимної гігієни.

Запалення суглобів можна уникнути, якщо займатися фізкультурою, стежити за своєю поставою, не допускати травм та надмірного навантаження, стежити за своєю вагою.

Так як гостре запалення лімфовузлів зазвичай виникає при їх травмі або пораненні, потрібно уникати травмуючих ситуацій. Якщо лімфовузли запалюються через будь-яку хронічну інфекцію, слід боротися з нею – адже, поки вона є, запалення повторюватиметься.

Запалення може виникнути в будь-якому органі, і це не дивно: запальна реакція – варіант захисту організму від руйнівного чи патогенного на нього. Тіло саме подає сигнал лиха, на який потрібно своєчасно відреагувати, інакше невиліковне захворювання стає хронічним, і загострюється щоразу.

Причиною запалення може бути не лише хвороба, а й травма: фізична, хімічна, температурна. Іноді навіть сонце повинно в нездужання – від надмірно довгого перебування під його променями запалюється і червоніє шкіра.

Лікують запалення по-різному в залежності від того, чим воно спричинене. Лікування може бути хірургічним (операція) або консервативним (пігулки, мазі, фізіотерапія, масаж, уколи). Конкретний план процедур у разі визначає лікар, виходячи з результатах обстеження. Самолікуванням при запаленні займатися не лише безглуздо, але й небезпечно – без належного досвіду та кваліфікації неможливо точно встановити діагноз та призначити грамотну терапію самому собі. У результаті ви даремно упустите дорогоцінний час, і ризикуєте отримати тяжкі ускладнення. Тому треба пам’ятати: будь-яке запалення – привід термінового звернення до лікаря!