Що таке серцево-судинні захворювання? Список захворювань, статистика та рекомендації

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) – це група органічних та функціональних патологій кровоносної системи (серця, артерій, вен). Порушення з боку серця можна запідозрити з болю і відчуття тяжкості за грудиною, задишці, нерівному серцевому ритму, прискореному серцебиття. При ураженні судин голови та шиї можуть спостерігатися головні болі, шум у вухах непритомність. Захворювання периферичних судин супроводжуються болями в ногах, набряками, кульгавістю. Більшість ССЗ дуже небезпечні для життя, при появі їх симптомів слід негайно звернутися до кардіолога або терапевта – він направить до потрібного фахівця.

Епідеміологія

Серцево-судинні (кардіоваскулярні) захворювання – серйозна проблема охорони здоров’я у всьому світі через широку поширеність і високий рівень смертності. У світі близько третини всіх смертей походить від хвороб системи кровообігу (85% з них – через інфаркт або чи інсульт), понад 75% припадає на країни з низьким і середнім рівнем економічного розвитку. У Росії її захворюваність ССЗ становить понад 19% у структурі всіх хвороб, смертність – 50%. Експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) прогнозують подальше зростання захворюваності та смертності від ССЗ.

Хворобам судин і серця більш схильні до осіб пенсійного віку, проте за останні десятиліття ці захворювання суттєво «помолодшали». Так, ішемічна хвороба серця нерідко вперше діагностується у тридцятирічних, і з сорока років стає причиною передчасної смерті. Статистика захворюваності свідчить, що у чоловіків захворюваність та смертність від кардіоваскулярних патологій у 1,5 рази вища, ніж у жінок.

Класифікація ССЗ

До найпоширеніших, соціально значимих ССЗ належать:

• Гіпертонічна хвороба – стійке підвищення артеріального тиску.
• Атеросклероз – перекриття артеріального просвіту холестериновими бляшками. Поразка коронарних судин призводить до ішемічної хвороби серця, артерій голови та шиї – до ішемії (нестачі кровопостачання) головного мозку, великих артерій ніг ​​– до ішемії кінцівки.
• Ішемічна хвороба серця – порушення кровопостачання міокарда, зумовлене обструкцією (звуженням просвіту) коронарних артерій. Гостра форма захворювання – інфаркт міокарда.
• Серцеві аритмії – порушення серцевого ритму та провідності.
• Запальні захворювання серця – ураження аутоімунного або інфекційного характеру, що зачіпають навколосерцеву сумку, м’язовий шар або внутрішню сполучнотканинну вистилку серця – перикардити, міокардити, ендокардити відповідно. Найчастіше реєструється ревмокардит.
• Цереброваскулярні патології – хвороби судин головного мозку. Гострою формою порушення кровообігу в магістральних судинах голови та шиї є ішемічний інсульт (інфаркт мозку). При порушенні цілісності чи неспроможності судинної стінки розвивається геморагічний інсульт (крововиливи в мозок).
• Облітеруючий тромбангіїт – прогресуюче закриття дрібних артерій ніг ​​(спочатку внаслідок спазму, потім – тромбозу, що приєднався), що супроводжується ішемією кінцівки.
• Венозні тромбози та тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА) – повне або часткове закриття кров’яним згустком просвіту вен або магістральної артерії, що відповідає за кровопостачання легень.

Істотно рідше зустрічаються:

• вроджені та набуті вади серця;
• пухлини серця;
• системні васкуліти;
• тромбоемболії артерій великого кола кровообігу (периферичної, брижової та інших).

Причини розвитку ССЗ

Поразки серця і судин ставляться до мультифакторних патологій – виникають і натомість кількох сприятливих умов. Основна причина переважної більшості серцевих та цереброваскулярних патологій – підвищення у крові рівня ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ). Збільшення їхньої концентрації призводить до надлишку холестерину, що формує бляшки на стінках судин, що звужує їх просвіт.

Важливу роль розвитку ССЗ грає спадкова схильність – групи ризику особи, найближчі родичі (брати, сестри, батьки) яких мають відповідне захворювання. Імовірність розвитку серцево-судинних патологій підвищує цукровий діабет, хвороби нирок та щитоподібної залози, інфекції (найчастіше стрептококові – ангіна, скарлатина, бешиха, імпетиго). У жінок пусковим фактором стають стани, що супроводжуються гормональною перебудовою: частіше – клімакс, рідше – вагітність.

До провідних факторів ризику відносяться особливості способу життя та їх несприятливі наслідки:

• Гіподинамія. Малорухливий спосіб життя негативно впливає на стан судинних стінок та міокарда, підвищує ризик тромбозів, сприяє виникненню зайвої ваги, цукрового діабету.
• Похибки дієти. Підвищене споживання солі підвищує ризик гіпертонічної хвороби, надлишок солодкого в раціоні спричиняє цукровий діабет, ожиріння, підвищує рівень ЛПНГ. Зловживання тваринними жирами сприяє розвитку атеросклерозу. Нестача білків, мікроелементів (калію, магнію, заліза, міді, цинку, селену), більшості вітамінів негативно впливає на стан судин та серця, функцію міокарда.
• Психоемоційний стрес. Гострий стрес супроводжується викидом адреналіну, що підвищує навантаження на серце, що може призвести до інфаркту міокарда. Хронічний стрес супроводжується підвищеним рівнем кортизолу, що уповільнює вироблення гормону росту. Дефіцит цього гормону у дорослих опосередковано стимулює розвиток ССЗ.
• Надмірна маса тіла – як правило, наслідок впливу перерахованих вище факторів. Ожиріння є сприятливою умовою виникнення тромбоемболій, сприяє підвищенню рівня ЛПНГ, створює додаткове навантаження для серця та судин.
• Шкідливі звички. Кожен епізод зловживання спиртним спричиняє зниження скорочувальної функції міокарда, порушує кровообіг. Тютюнопаління призводить до підвищення артеріального тиску, провокує тромбоутворення, формування атеросклеротичних бляшок, збільшує ризик аритмії.

Часто одне первинне ССЗ, що виникло, спричиняє розвиток іншого. Так, атеросклероз та артеріальна гіпертонія є основними причинами ішемічної хвороби серця, ревмокардит нерідко призводить до набутих вад, аритмії серця, а порушення серцевого ритму – до тромбоемболії артерій, що забезпечують кров’ю кінцівки та внутрішні органи.

Симптоми серцево-судинних захворювань

Хвороби серця та судин на початкових стадіях найчастіше протікають безсимптомно та можуть маніфестувати гостро – проявами інфаркту чи інсульту. Дебюту (або загострення хронічної патології) часто передує нервове потрясіння, перевтома, фізичні навантаження, переїдання. Більшість серцевих патологій супроводжується серцевою недостатністю.

Симптоми захворювань серця:

• Гостра серцева недостатність – холодний піт, різкий занепад сил, виражена ядуха, кашель з виділенням піни (ознака набряку легень), синюшність шкірних покровів (ціаноз)
• Хронічна серцева недостатність – швидка стомлюваність, погана переносимість фізичних навантажень сухий кашель (іноді кровохаркання), мізерне сечовипускання, набряки, асцит.
• Інфаркт міокарда – гострий біль у грудях, що віддає у ліве плече, верхню частину спини, шию, підборіддя (іноді інтенсивний біль у животі); задишка, сильна слабкість, холодний піт; відчуття занепокоєння, страху смерті.
• Ревмокардит – підвищена пітливість, пропасниця, ознаки серцевої недостатності.
• Серцева аритмія – серцебиття, відчуття «завмирання» серця, запаморочення, непритомність, прояви серцевої недостатності.

Ознаки судинних патологій:

• Артеріальна гіпертонія – тяжкість, біль, пульсація у сфері потилиці; млявість, запаморочення, шум у вухах, нудота; відчуття “мушок” перед очима.
• Інсульт – може починатися поступово, з ослаблення м’язового тонусу, оніміння окремих зон особи, кінцівок. Потім млявість та втрата чутливості посилюються до парезу, області ураження розширюються. Можуть розвиватися порушення слуху, зору, мови, координації рухів. Загальмозкові симптоми – нудота, блювання, сплутаність свідомості, кома.
• Хронічне порушення мозкового кровообігу – напади (транзиторні ішемічні атаки) супроводжуються більш вираженими ознаками артеріальної гіпертензії, минущими порушеннями мови, слуху, зору, пам’яті, хиткість ходи, непритомність. Симптоматика зникає протягом доби.
• Патології периферичних артерій, що супроводжуються ішемією (тромбоемболія, облітеруючий тромбангіїт і атеросклероз) – гострий, нестерпний біль, минуща кульгавість, сухість шкіри, зміна її відтінку (спочатку блідий, у міру прогресування – багряний), поява погано.
• Тромбоз глибоких вен – відчуття болю, що розпирає, у ураженій кінцівці, набряк, синюшність шкіри, видима судинна сітка.
• ТЕЛА може поєднувати ознаки серцевої недостатності, інсульту. Інші симптоми – підвищення температури, біль у правому підребер’ї, шкірні висипання.

ССЗ у гострій формі вимагають екстреної медичної допомоги, інтенсивної терапії. При підозрі ці патології слід негайно викликати швидку допомогу.

Ускладнення ССЗ

За даними ВООЗ, кардіоваскулярні патології є основною причиною смерті, які часто призводять до інвалідності. Летальний результат нерідкий при великих інфарктах та інсультах, масивної ТЕЛА, серцевої недостатності, ускладненої набряком легенів, кардіогенним шоком. Перенесений інсульт може спричинити широкий спектр неврологічних розладів, хронічне порушення мозкового кровообігу – до прогресуючих когнітивних порушень. Периферичні артеріальні патології є небезпечними розвитком гангрени з подальшою ампутацією кінцівки (нерідко в молодому віці). ССЗ згубно впливають стан репродуктивної сфери: в чоловіків нерідко реєструється імпотенція, в жінок – безпліддя і бездітність.

Діагностика

Діагноз патології серця або судин встановлюється на підставі результатів клінічного огляду, опитування пацієнта, ряду інструментальних та лабораторних досліджень. Основні інструментальні методи, що застосовуються у діагностиці ССЗ:

1. Електрокардіографія (ЕКГ) – електрофізіологічний метод, що використовується у діагностиці аритмій, інфаркту міокарда. Різновид – холтерівське моніторування, що дозволяє знімати показання протягом доби за допомогою портативного приладу.
2. Ехокардіографія (ЕхоКГ) – ультразвуковий метод дослідження серця, що виявляє як функціональні розлади, так і структурні порушення (пухлини, вегетації, вади, запалення). Призначається і за підозри на ТЕЛА.
3. МРТ, КТ (магнітно-резонансна, комп’ютерна томографія) мозку – застосовується у діагностиці інсультів.
4. УЗДС та УЗДГ (ультразвукове дуплексне сканування та доплерографія) судин – використовується в діагностиці хронічного порушення мозкового кровообігу, хвороб периферичних судин.

Лабораторні аналізи включають:

• У діагностиці запальних захворювань серця – біохімічне дослідження білкового спектра, загальний аналіз крові, бактеріальний посів крові.
• У діагностиці атеросклерозу – біохімічний тест рівня холестерину, ЛПНГ, тригліцеридів.
• За підозри на будь-яке ССЗ – коагулограма.

Сучасне обладнання дає змогу провести діагностику без інвазивних процедур.

Лікування

Залежно від виду патології лікування проводиться під керівництвом кардіолога, невролога, судинного хірурга, нейрохірурга, кардіохірурга, флеболога, ревматолога. Невідкладні стани потребують допомоги реаніматолога. Існують консервативні та хірургічні методи лікування ССЗ.

До консервативних методів відноситься:

• медикаментозна терапія – ліки призначають залежно від діагнозу;
• плазмаферез, аутогемотрансфузія – у терапії ревмокардиту;
• тромболізис – розчинення тромбу при артеріальних емболіях;
• фізіотерапія – у лікуванні хронічних розладів мозкового кровообігу, що облітерує тромбангіїту.

Хірургічні методи лікування ССЗ:

• тромбемболектомія – хірургічне видалення тромбу при неефективності або протипоказання до тромболізису;
• тромбектомія – при тромбозі глибоких вен;
• стентування периферичних судин та коронарних артерій – при атеросклерозі;
• протезування серцевих клапанів – при ендокардиті;
• стереотаксична аспірація гематоми – при геморагічному інсульті.

Сьогодні рідко виконуються відкриті хірургічні втручання, перевага надається судинній хірургії – це сприяє якнайшвидшому відновленню хворого, мінімізації післяопераційних ускладнень. Проте після лікування важких ССЗ пацієнти найчастіше потребують тривалої реабілітації.

Профілактика

Первинна профілактика хвороби полягає у її попередженні, вторинна спрямована на запобігання ускладненням, загостренням рецидивів при вже наявній патології. Первинна профілактика кардіоваскулярних хвороб насамперед залежить від пацієнта і полягає у перегляді способу життя – щоб залишатися здоровим, потрібно забезпечити збалансоване харчування, відмовитись від шкідливих звичок, позбутися зайвої ваги, більше рухатися.

Рекомендації лікарів при ССЗ у межах вторинної профілактики:

• здоровий спосіб життя;
• лікування супутніх захворювань – контроль рівня глюкози в крові при цукровому діабеті; нормалізація концентрації гормонів щитовидної залози при розладах її функції;
• підтримання нормального артеріального тиску;
• довічний прийом аспірину (для зниження в’язкості крові та попередження тромбоемболічних ускладнень), статинів (для профілактики атеросклерозу).