Головний біль після тренування: норма або патологія?

Фізична активність – це прекрасно! Регулярні походи в спортзал – запорука міцного здоров’я. Однак деякі люди стикаються з парадоксальною ситуацією: пішов на тренування здоровим, а вийшов із залу – з хворою головою. Як же так? Чому така корисна фізкультура обертається новими проблемами з організмом? Сайт HealthApple з’ясовував, з яких причин може боліти голова після тренування і як уникнути такого ефекту?

Головні болі і фізичне навантаження

Перш за все, слід розділяти головний біль первинний і вторинний. У першому випадку причиною головного болю дійсно є саме фізична активність. У другому – є якась патологія, хвороба, яка призводить до головного болю при фізичному навантаженні.

Первинна головний біль при фізичних навантаженнях зазвичай проявляється по обидва боки голови і часто відчувається як пульсуючий. Тривалість такого головного болю може становити від 5 хвилин до 2 діб, в найгірших випадках він переростає в мігрень.

Причиною вторинного головного болю в процесі фізичних навантажень можуть бути:

  • синусити,
  • захворювання серця,
  • інсульт,
  • синдром оборотної церебральної вазоконстрикції,
  • спонтанна диссекція коронарної артерії,
  • пухлина або інше ураження головного мозку.

Вторинні головні болі можуть супроводжуватися блювотою, ригідністю (жорсткістю) м’язів в області потилиці, блювотою і порушеннями зору.

Слід зазначити, що деякі з перерахованих патологій є стани, які потребують негайної медичної допомоги – інсульт і диссекція коронарної артерії. В інших випадках також необхідно відвідування лікаря і призначення терапії.

Якщо ж ні з якими хворобами головний біль не пов’язаний, то слід шукати причини в проведенні самого тренування.

Головний біль зневоднення

Якщо людина втрачає більше води, ніж отримує ззовні, у неї розвивається зневоднення. Інтенсивні заняття в спортзалі – одна з найчастіших причин цього неприємного і шкідливого для здоров’я стану. Навіть досвідчені спортсмени ризикують зіткнутися зі зневодненням, якщо мова йде про тренування в жаркому і вологому кліматі.

Ризики зневоднення у звичайних любителів фізкультури зростають при прийомі деяких препаратів.

Про зневодненні говорить головний біль в комплексі з почуттям спраги, відчуття непереборної втоми і млявості, помітне потемніння кольору сечі (вона стає більш концентрованою), зменшення її кількості, запор, відчуття сухості губ і в роті, запаморочення і невмотивована дратівливість.

Характерна область поширення головного болю: передня і задня частини голови, її бічні частини, а також вся голова цілком. Зазвичай біль при зневодненні ніколи не поширюється на лицьову частину черепа і на задню частину шиї.

При сильному зневодненні розвивається тахікардія (прискорене серцебиття), сеча темніє ще більше, тиск падає, піт перестає виділятися, шкіра зморщується, очі западають – в такому стані людина близька до смерті, і якщо їй негайно не надати допомогу, вона загине.

Проблема зневоднення полягає не тільки в нестачі води, а й у не зовсім розвиненому дефіциті електролітів – речовин, які в розчині розпадаються на іони і забезпечують присутність в крові та інших рідинах організму іонів магнію, калію, натрію, хлору та ін.

Щоб справитися з головним болем від зневоднення, треба під час тренування пити достатньо води, а краще – електролітні напої для спортсменів. Вони ефективно відновлюють порушений електролітний баланс.

Якщо людина тренується при підвищеній температурі повітря або під палючим сонцем, то у неї також, крім зневоднення і порушення електролітного балансу, може розвинутися головний біль на фоні перегріву. Ситуація ускладнюється тренуваннями в задушливому приміщенні – при цьому на тлі підвищених навантажень організму може не вистачати кисню, розвивається гіпоксія тканин, що також викликає головний біль.

Слід додати, що існують спеціальні пристосування і методики тренувань на тлі пониженого вмісту кисню в повітрі – це повинно розвивати витривалість у спортсменів. Однак перехід до таких тренувань можливий тільки під контролем лікаря.

Головний біль напруги

При перенапруженні під час тренувань, при дуже сильних навантаженнях або при неправильній техніці виконання силових вправ можливо розвиток головного болю напруги. Ще один фактор ризику – стрес, тому головний біль напруги може виявлятися під час змагань.

Характерними ознаками цього різновиду головного болю є наступні:

  • поступовий початок,
  • легка або помірна інтенсивність,
  • поширення болю на шию і потилицю, рідше біль охоплює всю голову або обидві сторони голови,
  • самий біль відчувається як давлячий, стягуючий, тупий, постійний і ніколи не пульсуючий.

Щоб впоратися з головними болями напруги, слід використовувати розслаблюючі техніки, в тому числі і з арсеналу деяких спортивних дисциплін, наприклад, з йоги. Добре допомагають деякі види розслабляючого, заспокійливого дихання і медитація, а також масаж, в тому числі і самостійний. Для розслаблення м’язів шиї і потилиці можна використовувати крижані і гарячі компреси.

Парадокс, але саме фізичну активність лікарі вважають одним з кращих способів боротьби з головним болем напруги. Так, доведено, що регулярні аеробні навантаження – ходьба, плавання, велопрогулянки знижують ризики розвитку головних болів цього виду. Природно, що при цьому, як було вище сказано, не можна допускати зневоднення.

Падіння рівня цукру в крові

Не можна приступати до тренування на голодний шлунок. Інтенсивна фізична активність спалює калорії, і якщо людина спочатку була голодною, цукор в крові може різко впасти. А якщо мозок не отримує достатньо глюкози, то він реагує на це головними болями.

Серед інших симптомів, які супроводжують голодні головні болі – нудота, сплутаність свідомості, напад пітливості, слабкість і запаморочення, гостре відчуття голоду.

Цей стан лікується швидким перекусом у вигляді банана або батончика.

Висновки

  • Тренування не повинні ставати причинами головного болю. Якщо це відбувається, слід розібратися, чому так відбувається – і відрегулювати ситуацію. Щоб уникнути неприємних ефектів від тренувань, слід дотримуватися ряду принципів:
  • Не допускати зневоднення і порушення електролітного балансу. Для цього досить пити воду за бажанням, але невеликими дозами. При тривалих інтенсивних навантаженнях воду варто замінити на електролітний напій.
  • Не допускати перегріву і займатися в добре провітрюваних приміщеннях, щоб уникнути гіпоксії.
  • Не займатися на голодний шлунок – не менше, ніж за годину до заняття слід перекусити. Якщо це виявилося нездійсненним, прямо перед заняттям можна з’їсти банан або батончик.
  • Завжди прислухатися до свого організму. Перевантаження не приносять користі для здоров’я, вони, скоріше, шкідливі. Тому навантаження слід розумно дозувати, звертаючись за допомогою до тренера, якщо самостійно не виходить підтримувати баланс між ефективністю і безпекою занять.