Карбункули виникають внаслідок бактеріальної інфекції у волосяному фолікулі. Найбільш поширеним збудником є Staphylococcus aureus (золотистий стафілокок)
Що таке карбункул?
Карбункул – це безперервне скупчення двох або більше фурункулів. Карбункул – це інфекція волосяного фолікула (ів), яка поширюється на навколишню шкіру та глибоку підшкірну клітковину. Вони зазвичай являють собою еритематозні, болючі, запалені, флюктуючі вузлики з множинними синусовими трактами, що дренують, або пустулами на поверхні. Зазвичай присутні системні симптоми і може розвинутись регіонарна лімфаденопатія. Вони можуть виникати будь-де на тілі, де є волосся; проте вони найчастіше зустрічаються в областях з товстішою шкірою, таких як задня частина шиї, спина та стегна. Карбункул може початися як фолікуліт, який, якщо його не лікувати, може призвести до фурункула, а коли кілька фурункулів стикаються, він класифікується як карбункул. Карбункули можуть бути одиночними або множинними.
Причини
Карбункули виникають внаслідок бактеріальної інфекції у волосяному фолікулі. Найбільш поширеним збудником є Staphylococcus aureus (золотистий стафілокок), який часто включає метицилін-резистентний золотистий стафілокок. Іноді карбункули можуть бути спричинені анаеробними бактеріями, особливо у випадках, які рецидивують та зачіпають аногенітальну ділянку.
Золотистий стафілокок зазвичай виявляється на непошкодженій шкірі, найчастіше в інтертригінозних областях, таких як пах, пахвова западина, сідниці та шия. Він також може бути присутнім у ніздрях. Staphylococcus aureus може передаватися до інших анатомічних ділянок при розчісуванні. Коли шкірний бар’єр зруйнований чи порушений, бактерії заражають волосяний фолікул. Після зараження бактерії розмножуються, викликаючи фолікуліт, фурункул та/або карбункул.
Епідеміологія
Частота карбункулів невідома; проте вони вважаються щодо поширених. Найчастіше вони виявляються у дорослих людей молодого та середнього віку, але рідко зустрічаються у ранньому дитинстві. Відомо, що карбункули вражають чоловіків частіше ніж жінок.
Сприятливі умови, що призводять до порушення шкірного бар’єру, включають екзему, цукровий діабет, розлад, спричинений вживанням алкоголю, недоїдання, імунодефіцит, ожиріння та погану гігієну. До інших факторів належать хронічна колонізація стійких до метициліну золотистого стафілококв, життя в тісноті, гіпергідроз і анемія.
Діагностика
– Фізичне обстеження.
Пацієнт з карбункулом зазвичай має в анамнезі хворобливий вузол, що повільно збільшується. Пацієнт може заявити, що він починався як «прищик» або пустула, який вони намагалися видавити, проте протягом кількох днів чи тижнів поразка поступово збільшувалась і ставала болісною та нестійкою. Відомо, що карбункул викликають системні симптоми; однак вони не є обов’язковими для діагностики. Системні симптоми можуть включати регіонарну лімфаденопатію, лихоманку, стомлюваність та нездужання.
Карбункул зазвичай є червоним, еритематозним, болючим вузолом з безліччю розташованих над ним пустул. Часто пустули розриваються через незначну травму, тертя або тиск, що може призвести до утворення гематогенної кірки. Анатомічно карбункули пов’язані з волосяним фолікулом і, таким чином, можуть зустрічатися на будь-якій поверхні, що несе волосся. Тим не менш, існує сильна схильність до потилиці, обличчя, спини, сідниць, пахвових западин і паху.
– Аналізи.
Діагноз карбункула зазвичай ставиться виходячи з результатів фізикального обстеження. При підозрі на карбункул важливо отримати бактеріальний посів та визначити чутливість гнійної рідини всередині карбункула. Бактеріальний мазок необхідно взяти на початок лікування антибіотиками. Бактеріальний посів та чутливість важливі для проведення антибактеріальної терапії та виключення метицилін-резистентного золотистого стафілокока або будь-яких грамнегативних бактерій як збудників. Якщо є системні симптоми, можна зробити загальний аналіз крові. Крім того, якщо у пацієнта є діабет або є підозра на діабет, можна отримати гемоглобін A1c або глюкозу натще.
Лікування
Карбункули зазвичай потребують медичного та хірургічного втручання. Карбункули зазвичай розрізаються та дренуються під місцевою анестезією. Хірургічна процедура зазвичай виконується за допомогою леза скальпеля №11, кюретки та пакувальних смужок з йодоформом. Лезо №11 використовується для надрізу порожнини карбункула, і вручну прикладається тиск, щоб видавити гнійний матеріал усередині. Бактеріальний посів та чутливість зазвичай отримують з гнійного матеріалу на цьому етапі. Потім використовується кюретка або гемостат для руйнування будь-яких локалізацій, які можуть бути присутніми, і робиться ще одна спроба видавити матеріал. Після того, як більша частина гнійного матеріалу видалена, ураження зазвичай закривають йодоформними смужками або марлею, щоб сприяти подальшому дренуванню. Пов’язку зазвичай залишають на 24-48 годин, а потім знімають.
Після розрізу та дренажу зазвичай призначають пероральні антибіотики; це особливо важливо, якщо у пацієнта спостерігаються якісь системні симптоми або є супутній целюліт. Звичайні пероральні антибіотики першого ряду включають диклоксацилін та цефалоспорини. Якщо є підозра на наявність метицилін-резистентного золотистого стафілокока або його культивування, можна використовувати пероральні антибіотики, такі як кліндаміцин, тетрацикліни, триметоприм-сульфаметоксазол, лінезолід або глікопептид. Після того, як стане відомою чутливість бактеріальних культур, можна додатково скоригувати пероральні антибіотики.
Актуальні антибіотики, такі як кліндаміцин або мупіроцин, можуть використовуватися як додаткова терапія. Після того, як карбункул відступив, подальше лікування зазвичай не потрібне. Однак у рецидивуючих або рефрактерних випадках може знадобитися хірургічне видалення ураження.
У пацієнтів з рецидивними карбункулами можуть бути вжиті профілактичні заходи. Вони включають ванну з розчином перекису бензоїлу або антибактеріального мила і спроби деколонізації ніздрів пацієнта. Стафілококова деколонізація ніздрів може бути досягнута шляхом нанесення мупіроцину 2 рази на день на внутрішню частину ніздрів протягом 12-30 днів.
Прогноз
Карбункул розвивається від кількох днів до кількох тижнів, досягаючи діаметра від 2 до 10 см. Приблизно через тиждень на поверхні з’являються множинні пустули. З ураження випливає серозно-геморагічна рідина. Загоєння відбувається протягом декількох тижнів, і в результаті утворюється шрам. У поодиноких випадках, якщо не лікувати, смерть може настати від сепсису або діабетичного кетоацидозу у пацієнтів із супутніми захворюваннями або імуносупресією. При правильному лікуванні карбункули виліковуються, і відмінний прогноз, в результаті залишається тільки косметичний рубець.
Ускладнення
Можливі ускладнення карбункулів включають сепсис, тромбофлебіт кавернозного синуса (рідко) і рубці. Інші ускладнення, які можуть виникнути при лікуванні карбункулів, включають алергічну реакцію на терапію антибіотиками, кровотечу або пошкодження нервів через розріз та дренування та рубці.
Головний видавець сайту healthapple.info. Редактор статей на сайті.