50 мільйонам людей по всьому світу виставлено епілепсія, причому, значна частина з них – діти. Це найпоширеніший з неврологічних діагнозів, але не завжди патологія розпізнається легко і рано. Для неї характерні часті напади, що призводять до судом або навіть втрати свідомості в будь-який час доби. Це робить стан серйозною загрозою, яку не можна ігнорувати.
Але не завжди епілепсія – це тільки напади судом, у частини дітей можливо нетиповий перебіг хвороби, коли еквівалентом судом стає пітливість з «спалахами» спеки, напади невмотивованого сміху, різні за тривалістю «зависання», коли дитина не реагує на навколишні імпульси, застигаючи на місці. Бувають різні варіанти атипового перебігу епілепсії, виявити яку не завжди просто.
Що таке епілепсія?
У здорового мозку є чіткі «програми» (аналогічно роботі комп’ютера), стрункі синхронні схеми, згідно з якими він посилає електричні сигнали, щоб контролювати різні функції й почуття тіла. Епілепсія є неврологічним станом, яке впливає на передачу цих сигналів – збій програми з утворенням активності в нетипових зонах. Епілепсія можлива в будь-якому віці, однак рівень захворюваності, як відомо, вище у дітей і молоді у віці до 20 років.
Коли у людини провокується епілепсія, синхронність сигналів мозку порушується, в області мозку генерується активність, що провокує різні, часом химерні напади. Наприклад, дитина може відчувати різні типи судом, які зачіпають як все тіло, так і тільки певну його частину. Можливі навіть не судомні варіанти нападів. Проте, не всі напади є епілептичними, тому важливо розуміти, що відбувається з дитиною під час нападу, вміти визначати його початок і тривалість.
Епілептичні припадки: судоми й не тільки
Епілепсія має фізичні прояви з боку тіла в формі судом, також званих «припадками». Це відбувається, коли порушується зв’язок нейронів мозку і генерується аномальне вогнище. Подібні напади можуть бути вогнищевими (фокальними) або генералізованими (поширеними).
Генералізовані судоми зачіпають нейрони по обидві сторони мозку, і можуть проявлятися конвульсіями: від ледь помітних до сильних нападів. Іноді вони можуть привести до втрати або порушення свідомості.
Генералізовані припадки мають форми проявів:
- Атонічні, з різкою слабкістю м’язів, в результаті чого пацієнт падає на підлогу, що часто призводить до травм.
- Абсанси або Petit Mal – напади, які виникають раптово, при них пацієнт стає нерухомим і дивиться прямо перед собою. Вони рідкісні та тривають не менше 15 секунд.
- Міоклонні припадки приводять до підвищення м’язового тонусу, викликаючи м’язові спазми або ривки в певній частині тіла.
- Клонічні напади викликають спазми й посмикування тіла дитини. Під час нападу ноги, руки й тіло спочатку згинаються, а потім розслабляються, спочатку повільно, а потім з усе більшою швидкістю.
- Тонічні напади починаються з гіпертонусу м’язів, а потім призводять до втрати свідомості. М’язи голови, грудей і рук скорочуються, в результаті чого вигинається спина, закочуються очі, провокуються проблеми з диханням.
- Тоніко-клонічні напади, які раніше називалися припадками Grand Mal, є, мабуть, найбільш складними. У них є кілька фаз починаючи з втрати свідомості, потім слідує тонічна, а потім клонічна фаза.
Фокальні напади – все набагато складніше
Фокальні (вони ж – осередкові) припадки – це часткова патологічна активність, яка зачіпає тільки певну частину мозку. Подібні напади можуть проявлятися:
- простими вогнищевими, які зустрічаються у менш ніж 15% людей з епілепсією;
- дискогнітівними вогнищевими нападами, які зустрічаються більш ніж у 35% людей з епілепсією.
Як прості, так і дискогнітівні вогнищеві напади зачіпають тільки одну частину мозку. Проте, дискогнітівні вогнищеві напади викликають сплутаність свідомості або втрату пам’яті та орієнтації в просторі, в той час, як прості вогнищеві напади не впливають на когнітивні здібності дитини. Також класифікація вогнищевих нападів заснована на тому, де вони починаються і на що вони впливають.
Коли дитина не спить і відчуває себе під час нападу, це називається простим фокальним приступом. Коли дитина втрачає свідомість або вона сплутана, це називається складним фокальним приступом (з порушенням усвідомлення).
Важливо розуміти, що раптове підвищення тіла, непритомність через падіння кров’яного тиску та інші медичні умови також можуть викликати судоми. Іншими словами – не всі судоми вказують на епілепсію. Так само як і не завжди епілепсія – це обов’язково напади судом!
Як епілепсія себе проявить: що відзначати?
Симптоми епілепсії суттєво різняться виходячи з місця, де в мозку почався напад і на яку частину тіла він впливав, він може мати форму фізичного або психічного. Те, що формується під час нападу, залежить від типу, який є у дитини. Епілептичні напади зазвичай характеризуються наступним:
Група моторних симптомів – це певні рухові акти, що відрізняються від звичної поведінки й пов’язані з аномальною активністю мозку. До них відносять:
- Сильні посмикування або судоми тіла;
- Слабкість або оніміння, спазм або напруга м’язів, їх локальне сіпання;
- Епілептичні судоми;
- Рухи, що повторюються, такі як удари в долоні або потирання рук, жування, біг або прикушування губ: дані симптоми вказують на фокальні напади;
- Неможливість ковтати, слинотеча;
- Утруднення мови;
- Раптова втрата контролю над сечовипусканням або дефекацією, особливо під час нападу;
- Прикушення язика.
Якщо щодо моторних проявів все більш-менш зрозуміло, аномальна активність мозку впливає і на активність тіла, то щодо симптомів абсанса або немоторних проявів все набагато складніше. Недосвідчені батьки можуть тривало приймати подібні прояви за пустощі або фантазії, а також особливості поведінки (хоча в реальності – це епілепсія).
- Можливі зміни у відчуттях, емоціях або сприйнятті перед нападом – це може включати дежавю (відчуття, що раніше це вже бачив) і жамевю (почуття, протилежне дежавю – нерозпізнання знайомих місць)
- Звісно, іноді з мимренням, напади «остовпіння», які можна помилково прийняти за мріяння;
- Зміни функцій внутрішніх органів, таких як шлунково-кишкова діяльність, жар чи холод, напади пітливості (схожі на припливи), прискорене серцебиття і мурашки по шкірі;
- Розширення зіниць, їх застигання, зміна кольору шкіри – вона виглядає блідою або почервоніла.
Додатково симптоми немоторного нападу можуть охоплювати зупинку звичної діяльності: дитина раптово зупиняє те, що він робить, дивиться в одну точку скляним поглядом або стає нерухомим (зависає).
Головний видавець сайту healthapple.info. Редактор статей на сайті.