Один із напрямів у психології, який орієнтований на вивчення людського Я — его-психологія. Класичний психоаналіз досліджує несвідоме, а основи цього напряму було закладено Зигмундом Фрейдом.
Основоположники его-психології
Роботу Зигмунда Фрейда продовжила його дочка, нею написано кілька наукових праць, у яких вона наголошує на захисні механізми особистості. Вони визначають тип особистості та здатність вирішувати внутрішні та зовнішні конфлікти, а також стійкість психіки до стресу. Аналіз покликаний успішно вирішувати конфлікт, але в жодному разі не відновити витіснене бажання.
Хайнц Хартман, інший послідовник Фрейда, розмежував его і «самість» у понятті цілісної особистості. Було створено модель, у якій змінювалися функції захисних механізмів, що стало відправною точкою створення теорії вторинної автономії.
Ортодоксальний напрямок у Фрейда розглядає інстинкти, потяг як домінуючої сили, а его-психологія стверджує, що Я грає дуже важливу роль. Вона незалежніша, і розуміння цього дало можливість вивчити проблеми Я в людини. Як розвивається та адаптується особистість, наскільки вільна і які її функціональні особливості.
Була визначена відповідальність Я за ідентичність, тобто психічне здоров’я, те, як особистість себе ототожнює, чи вона повноцінна, як стикається з навколишнім світом і людьми.
Стадії розвитку напряму
Існує вісім стадій, які ведуть відлік від народження до смерті. Кожен етап представлений як кризовий, і перед людиною завжди стоїть вибір: посилити Я чи навпаки послабити його. Показовий підлітковий період, адже стадії задаються генетично, тоді як вирішення кризи, позитивне чи негативне, залежить від взаємодії людини з оточуючими, від соціуму.
Я не тільки бореться із потягами, а й регулює зв’язки людини з соціумом, із середовищем, постає як відокремлена особистість, яка має свої структурні характеристики та захисні механізми.
Ерік Еріксон вважав неправильним той факт, що засновник психоаналізу Фрейд вважав: свідомість – якийсь феномен, і на нього чинить тиск несвідоме, це своєрідний диктат.
На його думку, поведінка людини багато в чому залежить від дитячих страхів, імпульсів, пожадливості та інстинктів. Важливу роль грають і забобони, соціальні та батьківські. Як визначити зону індивідуальної та відповідальної свідомості особистості?
Завдання его-психології – трактування, причому глибоке та інтенсивне, психічної інстанції Его. Внесок Еріксона в психологію значний, оскільки він привернув увагу до особистості, її проблем, а завдання аналізу феномена особистості непроста. Різноманітність трактувань, невизначеність самого поняття «особистість», різноманітність його вживання відносить цей розділ до найспірніших у питаннях точних формулювань.
З терміном «особистість» близькі, по суті, багато інших: індивід, людина, темперамент, тип та ін. Особистість можна вважати універсальним поняттям, воно включає і самобутність, і різні внутрішні якості, широту душі.
Таким чином, его-психологія стала розробкою класичного психоаналізу. За довгий період напрямок зазнавав численних змін, акценти зміщувалися в одну чи іншу сторони, і сучасне трактування є синтезом навчань, які намагаються охоплювати найкращі сторони психології та теорії об’єктивних відносин.
Головний видавець і засновник сайту healthapple.info з 31 травня 2017 року. Редактор статей на сайті.