Ревматоїдний артрит

Що таке ревматоїдний артрит – це захворювання, яке викликає запалення і біль в суглобах, приводячи до порушення їх нормальної рухливості. В ході розвитку хвороби відбувається руйнування синовіальної оболонки, яка вистилає суглобову сумку, потім процес переходить на внутрішньосуглобові тканини, наслідком чого стає анкілоз (повна нерухомість суглоба). На початкових стадіях патології симптоми ревматоїдного артриту можуть нагадувати поліартрит, але по своїй етіології недуга відрізняється від інших хвороб кісткового апарату, що мають схожу симптоматику. Те, що це самостійне захворювання, підтверджується і наявністю окремого коду ревматоїдного артриту за МКХ 10. Ревматоїдний артрит суглобів вражає і дітей, і дорослих, але у жінок зустрічається в чотири рази частіше, ніж у чоловіків. Істотних відмінностей в симптоматиці і перебігу недуги за статевою ознакою не зазначено – і у тих, і у інших хвороба розвивається однаково, тож можна сказати і про способи лікування.

Причини і ознаки ревматоїдного артриту

Ревматоїдний артрит – хронічна суглобова патологія, що викликає ерозійно-деструктивні процеси в сполучній і внутрішньосуглобовій тканинах кісткового апарату, що має незворотній характер. За МКХ 10 (десятого варіанту Міжнародної класифікації хвороб) виділяють наступні види патології:

  • М 05 – серопозитивна форма, при якій в крові пацієнта наявний ревматоїдний фактор. Розвиток хвороби відбувається поступово;
  • М06 – серонегативний вид, що зустрічається приблизно в 20% випадків, коли присутність ревматоїдного фактора не спостерігається, а хвороба розвивається досить швидко;
  • М08 – так званий юнацький або ювенільний ревматоїдний артрит.

Ревматоїдний артрит суглобів діагностується приблизно у двох відсотків населення європейських країн, в тому числі України. Найчастіше недуга зачіпає з дрібних суглобів пальці на руках і ногах, з великих – зап’ясті, лікоть, плече, голеностоп і коліно. Поразка тазостегнових суглобів і хребта при ревматоїдному артриті відбувається значно рідше – зазвичай це характеризує останню стадію захворювання.

Головна причина виникнення ревматоїдного артриту – збій в роботі імунної системи. Організм бореться з власними клітинами, як з чужорідними. Тому хронічний ревматоїдний артрит відноситься до групи аутоімунних захворювань, при яких імунітет руйнує тканини, замість того, щоб захищати їх. В цьому випадку суглоби виключення не складають.

Поштовхом до розвитку ревматоїдного артриту може послужити:

  • Алергічна реакція;
  • Перенесене інфекційне захворювання – краснуха, герпес, різні види гепатиту та інші патології;
  • Хірургічне втручання.

Також фактором ризику є важка фізична робота і сильне переохолодження. Імунна система змушена різко активувати свою діяльність, і в результаті напруженої роботи імунітет перестає відрізняти своє від чужого.

Імунний статус знижується і починає давати збої в літньому віці, які викликані природними причинами. Це теж може стати однією з причин виникнення ревматоїдного артриту. Тому ревматоїдний артрит у дорослих, а вірніше, літніх людей, проявляється набагато частіше, ніж у дітей та молоді. Важливо якомога раніше відрізнити ревматоїдний артрит від інших захворювань суглобів, оскільки головне, чим небезпечний ревматоїдний артрит при відсутності своєчасного лікування – розвиток важких ускладнень і ураження внутрішніх органів (серця і нирок). До перших симптомів ревматоїдного артриту, що дозволяє запідозрити розвиток саме цієї патології, фахівці відносять:

  • Розвиток патологічного процесу зазвичай починається з дрібних суглобів на пальцях ніг. Біль посилюється при натисканні на подушечки пальців. Надалі відбувається поширення запалення на великі суглоби. Один із характерних ознак патології – симетричність ураження, тобто болять одночасно парні суглоби: обидва коліна або обидва голеностопа;
  • У ранкові години спостерігається сильна скутість в рухах: перед тим, як встати з ліжка, на розробку суглобів потрібно чимало часу;
  • Скарги пацієнтів на больову симптоматику, ступінь вираженості якої залежить від стадії ревматоїдного артриту і індивідуальних особливостей організму пацієнта – поріг чутливості до болю у всіх людей різний. Характер болю ниючий, напади мають помірну силу, але значну тривалість, і виматують хворого своєю стійкістю. Пік болю досягає в нічний і ранковий час. У другій половині дня може стихнути до повного зникнення, але до вечора повертається;
  • На поверхні шкіри в області хворих суглобів з’являється висип, під шкірою утворюються перекачувальні вузлики – округлі безболісні ущільнення від 2-3 мм до 2-3 см в діаметрі, які можуть зникати і виникати знову;
  • Періодично виникає гарячковий стан і невелике підвищення температури тіла, не обумовлене жодними зовнішніми причинами;

Всі ці симптоми можна віднести до системних проявів ревматоїдного артриту. Також рання стадія ревматоїдного артриту характеризується ознаками загальної інтоксикації організму: втрата ваги, слабкість, млявість, пітливість, біль в м’язах, через що хворі часто плутають недугу з патологіями інфекційного характеру.

Важливо!

Виявивши у себе один або кілька ознак ревматоїдного артриту, людині необхідно якомога швидше звернутися до фахівця і пройти докладне обстеження. Чим раніше пацієнт приступає до систематичного лікування ревматоїдного артриту суглобів, тим вище його шанси домогтися якщо не одужання (як уже згадувалося, дегенеративні процеси мають незворотній характер), то тривалої стійкої ремісії, яка дозволить уникнути розвитку ускладнень і вести нормальний спосіб життя.

Діагностика та класифікація

Повноцінна діагностика ревматоїдного артриту можлива тільки при використанні комплексу діагностичних методик. Поставити первинний діагноз ревматоїдний артрит лікарю допомагає зовнішній огляд та опитування хворого, вивчення анамнезу (перенесених раніше захворювань) самого пацієнта і його найближчих родичів, оскільки хвороба досить часто має спадковий характер, вражаючи представників одного і того ж роду.

Для уточнення діагнозу проводяться наступні дослідження:

  • Загальний і біохімічний аналізи крові;
  • Рентгеноскопія.

Аналізи крові при ревматоїдному артриті показують зниження рівня гемоглобіну, зменшення числа еритроцитів і тромбоцитів, збільшення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ). Зростає концентрація в крові так званого С-реактивного білка і гамаглобуліна. Всі ці ознаки свідчать про наявність в організмі запального процесу.

Те, що його причиною став ревматоїдний артрит суглобів, однозначно підтверджує присутність в крові ревматоїдного фактора, який представляє собою особливу речовину, що сприяє руйнуванню суглобових тканин. Він виробляється організмом у відповідь на запит імунної системи, помилково сприймає клітини суглобів як чужорідні. Ступінь концентрації цієї речовини вказує на стадію розвитку захворювання: чим глибше патологічні процеси, тим вище рівень даного показника.

Але при серонегативних різновидах ревматоїдного артриту ревматоїдного фактору в крові може й не бути. Тому вирішальне слово у встановленні діагнозу належить рентгеноскопія, що дає лікареві можливість отримати наочне уявлення про процеси, що протікають в уражених суглобах. Класифікація ревматоїдного артриту за стадіями також грунтується за даними рентгенологічного дослідження.

Діагностувати першу стадію ревматоїдного артриту дозволяє:

  • Витончення кістки;
  • Потовщення і ущільнення м’яких тканин;
  • Ознаки навколосуглобового остеопорозу;
  • Кісти, виглядають на знімку як просвітлення кісткової тканини.

Характерною рисою першої стадії є ступінь активності ревматоїдного артриту. Хвороба може прогресувати повільно, розпочавшись в підлітковому або навіть дитячому віці (так званий ювенільний ревматоїдний артрит), але розвинутися в повну силу лише в дорослому стані. Але можливий і інший варіант, при якому недуга бере стрімкий старт відразу ж після виникнення.

На другій стадії починається розвиток ерозії кістки. Спочатку вона локалізується поблизу хрящового прошарку, поступово захоплюючи більш глибокі шари. Деформація самого хряща на цій стадії не проглядається, але спостерігаються зміни м’яких тканин і є початковим етапом атрофії м’язів, прикріплених до уражених частин кісткового апарату, що можна віднести до позасуглобових проявів ревматоїдного артриту. В області синовіальної сумки з’являються набряки, суглоби припухають, хворі скаржаться на біль і ломоту.

Прогресування кісткової ерозії сигналізує про наближення третьої стадії, при якій деформація суглоба стає добре помітною на знімку, синовіальні тканини ущільнюються, що веде до обмеження рухливості. М’язова атрофія прогресує. Починається прискорена кальцифікація – відкладення солей на поверхні суглоба. Кальцифікати мають різну щільність на різних ділянках кістки.

Четверта, або розгорнута стадія ревматоїдного артриту характеризується вираженим остеопорозом. Суглобовий синдром при ревматоїдному артриті в четвертій стадії призводить до звуження / зрощенню між суглобових щілин, кісткової деформації, множинної ерозії і кістам. У такій формі викривлення кісток добре помітно не тільки на рентгенівському знімку, але і на звичайному фото ревматоїдного артриту.

Увага!

Можлива спонтанна ремісія ревматоїдного артриту без застосування лікарських засобів. Але переважній більшості пацієнтів не доводиться всерйоз розраховувати на самозцілення – хвороба вимагає наполегливого систематичного лікування.

Терапевтичні методики при ревматоїдному артриті

Приступаючи до лікування ревматоїдного артриту суглобів, сучасна медицина передбачає застосування з цією метою лікарських засобів з так званої базисної групи, які впливають на основні причини захворювання.

Традиційна терапія

Базисна терапія включає препарати п’яти груп:

  • Солі золота;
  • імунодепресанти;
  • антималярійні;
  • сульфаніламіди;
  • Д-пеніциламін.

Ауротерапія (лікування золотом) найбільш ефективна при гострому ревматоїдному артриті. Будучи використана на ранній стадії, вона здатна суттєво загальмувати розвиток хвороби, тому часто застосовується при лікуванні дітей і підлітків. Також солі золота позитивно впливають на супутні недуги: пригнічують розвиток грибкової мікрофлори і хелікобактер – винуватців розвитку гастриту і виразки шлунка. Їх можна використовувати при лікуванні пацієнтів з онкопатологією.

Ускладненням ауротерапії стає дерматит – шкірні висипання у вигляді цяток і бульбашок, поява яких супроводжується сильним свербінням. У більшості випадків після відміни препарату вони швидко зникають, але іноді не проходять протягом місяців. Тому, приймаючи препарати золота, потрібно ретельно стежити за станом організму.

Імунодепресанти, або цитостатики знижують рівень реакцій імунітету, сприяючи зменшенню його руйнівної сили в боротьбі з власним організмом. Багато хворих бояться слова «імунодепресанти», побоюючись залишитися зовсім без імунного захисту, як це трапляється в онкології. Але дози препаратів при ревматоїдному артриті непорівнянні з тими, які застосовуються в протираковій терапії, тому не можуть призвести до подібного ефекту.

Антималярійні засоби активно використовувалися при лікуванні ревматоїдного артриту в середині минулого століття, коли в арсеналі медицини не було більшості сучасних фармакологічних препаратів проти цього захворювання. Зараз вони застосовуються набагато рідше, і лише при уповільнених формах, коли ще немає потреби в інтенсивній терапії.

Сульфаніламіди діють не так швидко, як імунодепресанти, які займають перше місце в «хіт-параді» протиревматоїдних препаратів. На їхню користь говорить добра переносимість, мінімум побічних ефектів і невисока ціна.

Д-пеніциламін надає небажані побічні ефекти в половині випадків серопозитивного ревматоїдного артриту і до однієї третини – при серонегативному. Але якщо у лікаря не залишається виходу, він використовує цей препарат як останній засіб боротьби з ревматоїдним артритом, коли жоден з інших не дав очікуваного ефекту.

Народні засоби

Багато хворих, поряд з фармакологічними, використовують лікування ревматоїдного артриту народними засобами. Травники-цілителі рекомендують такі рецепти:

Обгортання хворих суглобів свіжим листям лопуха, мати-мачухи або капусти пом’якшують біль в суглобах і зменшують запалення;

Цими ж властивостями володіє рідка мазь, яку можна приготувати з жовтка сирого курячого яйця (бажано домашнього), додавши до нього по чайній ложці скипидару і яблучного оцту і ретельно перемішавши. Змащувати нею суглоби краще ввечері, перед тим як лягти в ліжко;

Ще один рецепт цілющого бальзаму включає дві склянки свіжовичавленого соку чорної редьки, півсклянки горілки і неповну склянку меду (інгредієнти додавати по черзі, ретельно змішуючи). В отриману суміш додати столову ложку кухонної солі і також перемішати до повного розчинення. Засіб необхідно зберігати в холодильнику, в міру необхідності переливаючи невеликими порціями і підігріваючи на водяній бані. Після втирання бальзаму в суглоби їх необхідно тепло вкрити.

Важливо!

Народні засоби застосовуються як доповнення до традиційної лікарської терапії, але не замінюють її. Їх можна наносити на поверхню шкіри тільки при відсутності на ній мікротравм – потертостей, саден, подряпин.

Профілактику ревматоїдного артриту фахівці ділять на:

  • Первинну – допомагає не допустити розвитку хвороби;
  • Вторинну – допомагає уникнути її загострень.

Первинна профілактика передбачає мінімізацію загрози інфекційно-простудних захворювань, своєчасну санацію вогнищ хронічного запалення і інфекцій (карієс, гайморит і т.д.), зміцнення імунітету, загартовування, здоровий спосіб життя, повноцінне харчування. відмова від шкідливих звичок. Для профілактики загострень слід також уникати інфекційних захворювань, обмежити фізичне навантаження, не допускати переохолодження, дотримуватися дієти, зменшивши споживання таких продуктів, як макаронні вироби і білий хліб, солодощі, кава.

Важливо ретельно дотримуватися приписів лікарів щодо режиму сну, праці і відпочинку, а також не порушувати графік прийому лікарських засобів. При таких умовах шанси на тривалу ремісію, що дозволяє хворому зберегти працездатність і звичний спосіб життя, досить високі.

Exit mobile version