Пневмосклероз

Пневмосклероз – захворювання дихальної системи, що характеризується заміщенням легеневої тканини на сполучну, яке розвивається в результаті дистрофічних процесів в легенях. Це заміщення супроводжується порушеннями: еластичності, газообміну в патологічно змінених ділянках. Заміщення і розростання сполучної тканини викликає деформацію бронхіального дерева, ущільнення тканини. Легені зменшуються в об’ємі, обсяг повітря в них знижується.

Причини

Пневмосклероз зазвичай розвивається як наслідок ряду інших захворювань органів дихання, але іноді розвивається як самостійне захворювання. Найбільш поширені причини розвитку пневмосклерозу:

  • Пневмонії в результаті аспірації, туберкульоз відкритої і закритої форми, мікози легенів
  • Хронічна обструктивна хвороба легень, хронічні бронхіти, в тому числі обструктивні, ателектази легенів, плеврити
  • Альвеоліт, пневмоконіози, саркоїдоз легенів а також різні ушкодження грудної клітини, переломи ребер з порушенням цілісності плеври і тканини легенів
  • Спадкові захворювання легень

Види і форми

За ступенем вираженості заміщення і процесу виділяють фіброз легенів (обмежені зміни паренхіми) у вигляді тяжів, які чергуються з нормальною повітряною легеневою тканиною. Другий вид – власне склероз легенів. Характеризується безпосереднім заміщенням і ущільненням паренхіми легенів сполучною тканиною. Найважча форма пневмосклерозу – цироз легенів. При цій формі відбувається повне заміщення всіх елементів і структур легенів на сполучну тканину, плевра ущільнюється, відбувається зміщення органів середостіння (серце, аорта, легеневі артерії, порожнисті вени) в уражену сторону.

За ступенем поширення розрізняють пневмосклерози – обмежені (осередковані) і дифузні (поширені). Обмежений пневмосклероз в свою чергу ділиться на крупно і дрібноосередкований.

Обмежений пневмосклероз є зміна в обмеженої частини легенів і зменшенням обсягу саме в цій частині. Особливим різновидом осередкового пневмосклерозу прийнято вважати карніфікацію – постпневмонічний склероз, при якому легенева тканина має вигляд і консистенцію сирого м’яса. Обмежений склероз зазвичай не має значного впливу на функцію газообміну. Дифузний пневмосклероз вражає ціле легке, у важких випадках обидва легенів. Легенева тканина в уражених легенях ущільнена, об’єм легенів значно знижений, нормальна структура втрачена. При такому вигляді ураження легень легкі ригідні, вентиляція знижена.

Симптоми

  • При обмеженому пневмосклерозі зазвичай не спостерігається ніяких зовнішніх симптомів, іноді з’являється кашель з малою кількістю мокротиння. При огляді лікарем пульмонологом може виявитися западання грудної клітини на ураженій стороні.
  • При дифузному пневмосклерозі пацієнта турбують задишка, яка на початку захворювання з’являється тільки при фізичних навантаженнях, але з плином процесу з’являється в стані спокою. При огляді: шкіра пацієнта бліда, ціанотична. Характерний симптом – пальці Гіппократа, які представляють собою потовщення і видозміни пальців, які стають схожими на барабанні палички. В основному, дифузний пневмосклероз має клінічну картинку хронічного бронхіту. Пацієнти скаржаться на кашель, іноді з виділенням гнійного мокротиння. Можуть з’явитися ниючі болі в грудній клітці, втрата маси тіла, нездужання і підвищена стомлюваність. Також розвивається гіпертензія по малому колу кровообігу.
  • При цирозі легенів розвиваються такі симптоми – грубі порушення будови грудної клітки, міжреберні м’язи атрофуються, органи середостіння і трахея зміщені в уражену сторону.

Ускладнення

  • Грубі порушення вентиляції легенів
  • Серцево-судинна недостатність
  • Дихальна недостатність
  • Емфізема легенів

Діагностика

  • Опитування і огляд пацієнта.
  • Аускультація, перкусія – над ураженою ділянкою вислуховуються ослаблення дихання, різні хрипи, при перкусії – тупі звуки.
  • Рентгенографія легенів
  • Бронхографія
  • Комп’ютерна томографія
  • Магнітно-резонансна томографія

Лікування

Головним в лікуванні пневмосклерозу є усунення причин, що призвели до розвитку пневмосклерозу. У запальний період пацієнтам показана госпіталізація. Обмежений пневмосклероз, як правило, не вимагає активних медичних втручань. Якщо він загострюється запальними процесами – призначається адекватна антибактеріальна терапія, призначаються відхаркувальні препарати, муколітики і від кашлю. Іноді проводиться бронхоальвеолярний лаваж (поліпшення дренажу бронхів). При розвитку серцево-судинної недостатності призначають серцеві глікозиди, препарати калію.

Крім медикаментозної терапії хорошу дію надає фізіотерапія. Призначають масаж грудної клітини, лікувальну фізичну культуру, курси оксигенотерапії.

У деяких випадках пневмокслероз вимагає хірургічного втручання. Проводиться резекція ураженої ділянки легені.

Exit mobile version