Лікувальні властивості і протипоказання червоної конюшини

Конюшина відноситься до сімейства бобових. Цвіте багаторічна рослина протягом усього літа, часто використовується в якості їжі або ліків для домашньої худоби. За поживністю вона нічим не поступається люцерні. Стебла у червоної конюшини прямі, витягнуті. Листя злегка довгасті, трипластинчасті, насиченого зеленого кольору зі світлою облямівкою в середині.

У народі ходять легенди про Чотирилисник конюшини, який принесе тому, хто знайде велику удачу в житті. Суцвіття у багатолітника зібрані в щільну «шишечку». Крайні прикрашені ніжними віями. «Шишечки» підпирає чашечка з трьох листочків. Колір головки швидше фуксія, ніж червоний.

У ботанічних довідниках червоним називають два багатолітника: власне саме червона конюшина (Trifolium Rubens) і її найближчий родич – лугова (Trifolium Platense). Не варто плутати ці види. У деяких країнах червона конюшина занесена в однойменну Книгу, як рідкісний вид (в нас, в Україні). Хоча рослини відносяться до одного ботанічного роду, зовні вони відрізняються (листям і формою «шишечок» суцвіть).

Зростає конюшина на луках (що зрозуміло з «офіційної» назви), невеликих галявинах, узліссях в лісі і вздовж узбіччя доріг, тобто багаторічна рослина віддає перевагу відкритим просторам, щедро залитим сонцем. З’ясуємо, чим корисна конюшина червона лугова для людини і які домашні ліки на її основі можна виготовити.

Склад

Завдяки складу, червона конюшина знайшла широке застосування в народній медицині

У зелені конюшини (стебла і листя) містяться такі речовини:

  • Кетоглутарова і саліцилова кислоти;
  • Дубильні речовини;
  • Жирні та ефірні масла;
  • Глікозиди і флавоноїди;
  • Смоли і ізофлавони.

Під час цвітіння різко підвищується вміст аскорбінової кислоти, солей фосфору і кальцію. У суцвіттях присутні кверцетин, пратолетін, кемпферол, формононетин і генистеїн. Лікувальними властивостями володіють і квітки конюшини червоної, і стебла з листям. У народній медицині, ветеринарії, косметології використовують всі частини багаторічників.

Популярною рослиною у народних цілителів є і мучниця. Ягоди мучниці використовують в якості дубильної речовини і барвника. У народній медицині з трави ведмежі вушка варять відвари, настоянки і роблять ароматний чай.

Лікувальні властивості і протипоказання

Червона конюшина і домашні препарати, виготовлені на її основі володіють набором корисних властивостей:

  • протизапальною;
  • жарознижувальною;
  • тонізуючою;
  • протигрибковою;
  • жовчогінною;
  • знеболюючою;
  • відхаркувальною.

Офіційною медициною було доведено, що в «шишечках» конюшинових суцвіть містяться фітоестрогени, які представляють собою рослинний аналог естрогенів. Суцвіття багатолітника додатково здатні ще й впливати на гормональний фон.

Червона конюшина розріджує або згущує кров?

Завдяки високому вмісту дубильних речовин, багаторічна рослина розріджує кров. Густа кров сама по собі не вважається хворобою в прямому сенсі цього слова, але вона може стати причиною багатьох патологій, які розвиваються на такому сприятливому тлі.

Густа кров повільніше рухається по внутрішніх «магістралях» організму, можуть утворюватися тромби. Відповідно кисень не завжди доставляється до клітин вчасно. Виникає кисневе голодування. Регулярне вживання відвару або чаю з багаторічників сприяє розрідженню крові. Комбінувати засіб рекомендують з лимоном, томатами, буряком, оливковою олією і імбиром. Ці продукти мають схожу дію.

Від чого допомагає червона конюшина?

Настоянки, настої, відвари, чай і Мацерата на основі лугової конюшини використовуються для лікування і попередження ряду недуг:

  • Для астматиків чай з конюшини підійде в якості засобу, що знижує ризики загострення захворювання у вигляді нападів ядухи;
  • Регулярне вживання ліків з лугової конюшини очищає лімфатичну систему, на якій «осідають» бактерії і токсини при інтенсивній роботі;
  • Завдяки високому вмісту вітамінів (найбільше аскорбінової кислоти) відвари і настоянки на основі лугової конюшини зміцнюють імунну систему;
  • З подрібненого листя і стебел багатолітника роблять компреси, які прикладають до шкіри. Такі примочки лікують екзему, деякі грибкові захворювання, сприяють затягуванню ран і рубцювання опіків;
  • При вживанні чаю з конюшиною можна позбутися від діареї, так як засіб має в’язкий ефект;
  • Цим же напоєм рекомендують лікувати «залишковий» кашель після застуди, бронхіту;
  • Соком конюшини можна залікувати алергічні реакції на шкірі;
  • Для комплексного відновлення шкірних покривів приймають ванни з відваром (або інфузій) лугової конюшини, чистотілу і кропиви.

Лікувальні властивості лугової конюшини на цьому не закінчуються, продукт позбавляє організм від «шкідливого» холестерину. Паралельно з цим він зміцнює судинні стінки і підвищує їх еластичність, що запобігає утворенню атеросклеротичних бляшок. Її часто використовують, як профілактичний засіб від атеросклерозу. Відвари і чай на основі багатолітника здатні пригнічувати больові відчуття.

Чим корисна для жінок?

Червона конюшина особливо корисна для жіночого здоров’я. Її відвар або чай рекомендують пити в випадках, коли ознаки ПМС носять безконтрольний характер. Хоча засіб відносять до тонізуючих, він допомагає позбутися від неприємної тяжкості внизу живота, підвищеною агресії і різких перепадів настрою.

Червона конюшина при клімаксі знижує чутливість в області грудей, усуває припливи. Відвар з багаторічників допоможе нормалізувати нерегулярний цикл. Червона конюшина в гінекології застосовується в якості альтернативних ліків для лікування запалення придатків. Деякі цілителі з народу приписують червоній конюшині здатність позитивно впливати на репродуктивну систему. Клінічні дослідження цієї властивості не проводилися, але в профілактичних цілях бездітні пари іноді приймають відвар на основі багатолітника.

Протипоказання

Однак червона конюшина має і ряд протипоказань. Продукт не рекомендують використовувати в лікувальних і профілактичних цілях такими групами осіб:

  • Вагітним і жінкам в період лактації. Конюшина може дестабілізувати гормональний баланс в організмі;
  • Людям, які пережили інсульт;
  • Гемофілікам і людям, що страждають від інших захворювань крові;
  • При формах раку, розвиток яких безпосередньо залежить від гормонального фону (естрогенозалежних);
  • Надмірне вживання продукту загрожує головними і м’язовими болями, нудотою, кровотечами.

Застосування в народній медицині

Клевер червоний в народній медицині використовується у вигляді відварів, настоянок, примочок, кашки з подрібнених суцвіть. Розглянемо кілька рецептів.

Для очищення печінки потрібно:

  • 300 г води;
  • 2 ч. ложки суцвіть конюшини.

Воду доводять до кипіння. Потім додають в неї рослинний компонент. Змішують і кип’ятять близько 5 хвилин. Каструльку знімають з вогню, дають відвару охолонути. Після цього рідину проціджують. Приймати такі ліки слід по 1 ст. ложці 3-4 рази на добу.

Очистити печінку допоможе і буряковий сік. Він діє як «волоть» через вміст органічних кислот. На час чищення потрібно відмовитися від жирної, смаженої, гострої, борошняної їжі, вживати вегетаріанські страви.

Щоб приготувати настоянку для очищення судин з червоної конюшини візьміть:

  • 500 г води;
  • 4 ст. ложки конюшинових «шишечок».

Воду підігрівають, всипають суцвіття, доводять до кипіння. Через 5 хвилин відвар знімають з вогню. Дають йому час охолонути. Потім проціджують і п’ють протягом доби. Повторні прийом таких ліків можна здійснити через тиждень.

Для приготування засобу від кашлю потрібно:

  • 400 г води;
  • 2 ст. ложки висушених конюшинових суцвіть.

Гарячою, прокип’яченою водою заливають суху сировину. Відвару дають настоятися 5-6 годин. Після проціджування його треба випити протягом доби рівними порціями. Бажано після прийому ліків укутати в ковдру і полежати в добре прогрітому приміщенні.

Для приготування настоянки потрібно:

  • 2 склянки сухих суцвіть з листям;
  • 500 г горілки (40%).

Сировину заливають алкоголем, поміщають в пляшку з темного скла і ставлять ємність в темне місце. Наполягають рідину 7-10 днів. Приймають ліки по 1 ст. ложці тричі на день (до їжі). Курс лікування займає 30 днів. Після чого слід зробити тижневу перерву. Такі ліки допомагають зміцнити імунну і очистити лімфатичну системи.

Конюшиновий чай приготувати досить просто: 0,5 ч. ложки сухої сировини заливають окропом (200 г), накривають кришкою і настоюють 5 хвилин. Потім напій очищають від сміття, додають ложку меду для смаку і п’ють в теплому вигляді. Користь чаю з червоної конюшини полягає в м’якому впливі на організм людини, а шкода від такого засобу мінімальна, так як вона не настільки концентрована, як відвар або настоянка.

Застосування в косметології

У косметології конюшина використовують в основному для лікування шкірних захворювань. Для приготування конюшинової мазі, свіжу подрібнену сировину змішують з оливковою олією в пропорції 1:2 і настоюють 2-3 дні. Пошкоджені ділянки шкіри змазують лікувальним кремом двічі на добу.

Щоб зробити конюшинову маску для обличчя, потрібно:

  • 1 яйце;
  • 1 ч.л. ложка меду;
  • 25-30 г кефіру;
  • 25-30 г свіжого листя і суцвіть конюшини (подрібнених).

Всі інгредієнти розмішують до утворення однорідної маси. Кашку наносять на обличчя рівним шаром. Змивають маску через 10 хвилин, після чого шкіру змащують живильним кремом.

Конюшина входить до складу багатьох змішаних відварів комплексної дії, які застосовують для відновлення волосся. Разом з кропивою, чистотілом, полином і березовим листям вона ефективно позбавляє від лупи, зміцнює волосяні цибулини і сприяє появі здорового блиску.

Післямова

Конюшина подобається не тільки домашнім улюбленцем, вона ще й приманює бджілок, будучи медоносом. Конюшиновий мед має тонкий квітковий аромат, бурштинового кольору і злегка терпким смаком. Конюшина починає цвісти з кінця весни і до початку осені. Травники рекомендують її збирати ближче до середини літа, коли багаторічна рослина увійде в «повну силу». «Шишечки» зривають разом з чашею листя, яка їх підтримує.

Сушать суцвіття в добре вентильованому приміщенні. Зберігати лугову конюшина можна до 2 років, але тільки дотримуючись умов: в картонних коробках або полотняних мішечках, щоб повітря безперешкодно потрапляло в тару, не даючи її вмісту запліснявіти.

Листя лугової конюшини в кулінарних цілях збирають на початку літа. Місця краще вибирати глухі, де немає поблизу жвавих трас. Попутно можна зайнятися пошуком «щасливого» чотирилисника, в якому кожен з пелюсток за повір’ями обдарує окремою благодаттю: популярністю, другою половинкою, здоров’ям і матеріальним достатком. Можливо комусь пощастить, хоча знайти міцне здоров’я допоможуть і звичайні конюшинові трилисники.

Exit mobile version