Артеріальна гіпертонія

Хронічне захворювання, яке характеризується стійким підвищенням рівня артеріального тиску, називають артеріальною гіпертензією (гіпертонією).

Гіпертонією страждають тисячі людей на планеті. Небезпека цього захворювання серцево-судинної системи полягає в тому, що часто вона протікає безсимптомно. Людина може просто загинути від інфаркту або інсульту, викликаного різким підйомом кров’яного тиску.

Цей діагноз встановлюється, якщо кров’яний тиск перевищує показники 140/90 мм ртутного стовпа.

Сучасна медицина класифікує артеріальну гіпертонію на два види – первинну і вторинну. У більшості випадків причину захворювання виявити не вдається. Тому схема лікування передбачає усунення первинного симптому – підвищеного кров’яного тиску.

Ступеня гіпертонії розрізняються вираженою симптоматикою і тяжкістю підвищення кров’яного тиску.

Якщо при помірній гіпертензії тонометр фіксує цифри 150/90 мм рт.ст., то при важкій стадії тиск може підніматися понад 190 мм рт.ст..

Що таке симптоматична гіпертонія

Щоб правильно призначити курс лікування, лікарю необхідно первинну, або есенційну, гіпертензію відрізнити від вторинної, або симптоматичної. Вторинна гіпертонія діагностується, якщо підвищений тиск є наслідком іншого захворювання.

Медицина знає більше 60 захворювань, які супроводжуються симптоматичною гіпертонією.

Умовно всі види вторинної гіпертензії розділили на кілька груп по локалізації порушень, що викликали підвищення тиску:

  1. ниркова симптоматична гіпертензія;
  2. гемодинамічна симптоматична гіпертонія (при ураженнях серця і судин);
  3. ендокринна;
  4. нейрогенна (при патологіях ЦНС);
  5. лікарська симптоматична гіпертензія.

Результативна терапія основного захворювання зазвичай призводить до зниження кров’яного тиску.

Що таке м’яка гіпертонія

М’якою гіпертонією називають рівень тиску від 140/90 до 160/100 мм ртутного стовпа. Ця форма захворювання зустрічається у 70% гіпертоніків і вважається найбільш небезпечною.

Небезпека полягає в тому, що така форма гіпертензії часто протікає безсимптомно. І людина дізнається про проблему, коли трапляється тяжкі наслідки (гіпертонічний криз, інсульт, інфаркт).

Що значить діагноз «ізольована систолічна гіпертонія»

Цей діагноз встановлюється, якщо систолічний тиск підвищується до рівня 160 мм рт.ст., а рівень діастолічного залишається нижче показника 90 мм рт.ст.

Найчастіше ця форма захворювання діагностується у літніх пацієнтів. Вона розвивається через втрату судинами еластичності. Небезпека цієї форми гіпертонії полягає в ризиках розвитку інфаркту, серцевої ішемії, серцевої недостатності. Ізольована діастолічна гіпертензія теж зустрічається, але всього лише в 7 – 9% випадків.

Що означає «рефрактерна гіпертонія»

Рефрактерна, або та, що не піддається лікуванню, гіпертонія встановлюється в разі, якщо не вдається знизити рівень кров’яного тиску за допомогою трьох або більше лікарських засобів. Однак, неефективна терапія може проводитися і в випадках невірно встановленого діагнозу, неправильного підбору ліків і порушень хворим приписів доктора. У цьому випадку вже не йдеться про справжню рефрактерну гіпертонію.

Що таке «гіпертонія білого халата»

Якщо пацієнт просто нервує при вигляді медичних працівників, то його тиск різко підвищується.

Це досить поширене явище. Тому для встановлення точного діагнозу проводять моніторинг в домашніх умовах, вимірюючи кілька разів на день тиск на протязі того терміну, який вкаже лікар.

Гіпертонія «білого халата” не менш небезпечна, ніж інші види цього захворювання, тому також потребує лікування і постійного контролю.

Діагностика і установка діагнозу

Якщо пацієнт звернувся до медичного закладу зі скаргами на підвищений артеріальний тиск, лікар повинен визначити:

  • частоту стрибків кров’яного тиску;
  • наявність і стадію патологій внутрішніх органів;
  • причину підвищеного рівня тиску.

Щоб встановити діагноз, потрібно:

  1. провести моніторинг показників тиску протягом декількох тижнів;
  2. пройти лабораторні дослідження, спрямовані на виявлення симптоматичної гіпертонії;
  3. при підозрі на вторинну гіпертонію пацієнт повинен проконсультуватися і з іншими фахівцями.

Найчастіше у людей середнього віку встановлюється первинна гіпертензія в ході профілактичних оглядів.

У 80% випадків рання діагностика гіпертонії запобігає розвитку хронічної стійкої патології.

Симптоми високого артеріального тиску

Для стійкого високого тиску характерні симптоми, однакові і для чоловіків, і для жінок.

Піти на консультацію фахівця потрібно, якщо турбують:

  1. головний біль і запаморочення;
  2. оніміння пальців;
  3. порушення зору;
  4. безсоння;
  5. зниження працездатності;
  6. кровотечі з носа;
  7. дратівливість;
  8. шум в вухах;
  9. підвищене потовиділення;
  10. набряки;
  11. серцеві болі.

Симптоми гіпертонії не виявляються всі відразу. Вони додаються поступово при прогресуванні захворювання.

Фактори ризику, що підвищують кров’яний тиск

Причини первинної артеріальної гіпертонії достеменно невідомі. Однак, такі фактори ризику, як спадкова схильність і деякі зовнішні фактори, в значній мірі впливають на розвиток захворювання.

До них відносяться:

  • Спадковий фактор вважається одним з основних.
  • Старіння. Фізіологічні зміни часто викликають підвищення тиску.
  • Біохімічні та фізіологічні чинники. Це може бути порушення обмінних процесів, функцій ЦНС і інші причини.
  • Психологічні навантаження і постійні стреси. Порушення і будь-які негативні емоції в більшості випадків сприяють підвищенню тиску.
  • Професійна діяльність. Постійний цейтнот, висока ступінь відповідальності і постійні занепокоєння змушують жити в стресі, що нерідко призводить до розвитку гіпертонії.
  • Неправильний спосіб життя. У цю категорію факторів ризику входить зловживання алкоголем, курінням, солоною і гострою їжею, міцною кавою.

Стадії гіпертонії і перебіг патології

Гіпертонія може бути доброякісною або злоякісною, швидкопрогресуючою, що супроводжується або що не супроводжується гіпертонічними кризами. Тяжкість перебігу захворювання залежить від стадії.

Існує три ступеня гіпертонії:

  1. Перша, або легка, стадія гіпертензії характеризується підвищенням рівня тиску від 140/90 до 159/99 мм рт.ст. Підвищення тиску трапляється нечасто. Симптоми, що супроводжують скачки тиску, часто приймаються за втому. Гіпертонія 1 ступеня добре піддається лікуванню. При правильній постановці діагнозу, своєчасної терапії і зміні способу життя можна усунути всі симптоми захворювання.
  2. Гіпертонія 2 ступеня є наслідком недбалого ставлення до свого здоров’я Для другої, помірної, стадії гіпертензії характерно підвищення тиску від 160/100 до 179/109 мм рт.ст. Розвиток захворювання супроводжується такими супутніми симптомами, як часті головні і серцеві болі, запаморочення. На цій стадії великий ризик ураження органів-мішеней. Самолікування другої стадії гіпертонії може привести до погіршення ситуації. Лікування призначає кардіолог.
  3. Третя стадія гіпертонії характеризується стійко високим тиском і розвитком патологій внутрішніх органів. Ця стадія захворювання небезпечна станами, які можуть призвести до летального результату, тому пацієнт повинен лікуватися під суворим лікарським контролем.

Друга і третя стадія гіпертензії іноді ускладнюються кризами. Найчастіше гіпертонічний криз трапляється, коли пацієнт, відчувши покращення, відмовляється від прийому медикаментів, виписаних кардіологом.

Лікування артеріальної гіпертонії після установки діагнозу

При постановці діагнозу «Гіпертонія» лікар призначає медикаментозне і немедикаментозне лікування. Як лікувати гіпертонію в кожному індивідуальному випадку підкаже лікар терапевт або кардіолог.

Серед основних рекомендацій – зміна способу життя, що припускає відмову від шкідливих пристрастей.

Немедикаментозна терапія – це:

  • дотримання режиму роботи і відпочинку;
  • нормалізацію сну;
  • дотримання дієти, багатої на вітаміни і антиоксиданти;
  • відмова від шкідливих звичок;
  • дихальні вправи;
  • масаж;
  • практики релаксації.

Якщо зміна способу життя не привела до стійкого позитивного ефекту, лікар призначає прийом лікарських препаратів, що знижують тиск.

Пацієнту підбираються ліки, які впливають на різні симптоми захворювання.

На випадок різкого підвищення тиску або гіпертонічного кризу у хворого завжди повинні бути під рукою такі засоби, як Деринат, Коринфар або Лофелін.

Лікування гіпертонії в домашніх умовах має на увазі чітке розпорядження лікаря. Народні методи лікування допустимі тільки в тих випадках, коли діагноз не був поставлений, а тиск підвищується рідко.

Профілактика підвищення кров’яного тиску

Для профілактики гіпертонії слід дотримуватися дієти, відмовившись від надмірно солоної і гострої їжі, алкогольних напоїв. Серед інших рекомендацій – відмова від куріння, дотримання режиму роботи і відпочинку, уникнення психоемоційних навантажень і стресів, помірні фізичні навантаження і прогулянки на свіжому повітрі.

Якщо ви перебуваєте в групі ризику, то важливо регулярно вимірювати свій кров’яний тиск і хоча б двічі на рік відвідувати лікаря.

Exit mobile version