Апатія

Апатія – стан байдужості, до самого себе, до близьких і рідних, до оточуючих, відсутність інтересу до життя, до будь-яких видів діяльності. Це призводить, в свою чергу, до розриву особистих відносин, втрати роботи, людина перестає насолоджуватися життям.

Слід розрізняти апатію, як патологічний стан від апатії, яку здорова людина іноді відчуває в звичайному житті, наприклад, при перевтомі або при відсутності зацікавленості у вирішенні будь-яких завдань.

Причини виникнення і розвитку апатії

  • Апатія може бути одним із симптомів-проявів при тривалому впливі на людину різних психотравмуючих ситуацій (наприклад, тривала стресова ситуація, яка веде до виснаження нервової системи);
  • Апатія зустрічається при деяких хронічно протікаючих неврологічних захворюваннях (наприклад, хвороби Паркінсона);
  • Апатія має місце при деяких розладах психіки, таких, як шизофренія, депресія, хвороба Альцгеймера, хвороба Хантінгтона, судинна деменція.
  • Апатія може розвинутися у людини, що страждає на хронічні соматичні захворювання (наприклад, при цукровому діабеті, онкологічному захворюванні), при тривало протікаючих інфекціях (наприклад, при туберкульозі, ВІЛ-інфекції);

Прояви апатії

Людина з ознаками апатії показує відсутність пристрасті, мотивації в діях. Апатія не дає людині завершити будь-яку дію, знижуючи або повністю усуваючи бажання чогось досягти. У навколишніх складається враження про відсутність енергетичного потенціалу у апатичної людини.

Емоції, мотивація, готовність до дій – часто виявляються нижчими, ніж повинні бути в життєвій ситуації або зовсім відсутні. Людина помітно не зацікавлена багатьма аспектам життя. Її не цікавить знайомство і спілкування з новими людьми, не радують і не привертають уваги нові речі, вона не проявляє ніякого інтересу до вирішення будь-яких життєвих проблем. У апатичної людини помітно відсутність зусиль, відсутність планів на майбутнє, збіднені емоції, мізерна міміка. Велику частину часу така людина проводить в тиші і самоті. При цих станах помітно страждають особисті відносини – з родичами, з друзями, виникають серйозні проблеми з роботою.

На відміну від депресивних хворих, людина в стані апатії не висловлює суїцидальних думок і не вживає дій щодо їх реалізації, вона менш песимістична, не висловлює думки про власну безнадійність, не висловлює ідеї власної вини.

Діагностика апатії

При підозрі на апатію необхідно звертати увагу на такі моменти, що присутні в житті людини протягом мінімум 4-х тижнів:

  • Зниження або повна відсутність мотивації – що не  узгоджується з її віком, станом здоров’я та життєвими ситуаціями;
  • Зміни в поведінці, емоціях, мисленні – людині важко брати участь в розмові, виникають помітні складнощі при виконанні повсякденних завдань, явно видно незацікавленість в різних аспектах життя (не цікаві новини, громадські заходи);
  • Знижується якість життя, так як така поведінка впливає на її відносини всередині сім’ї, з близькими, друзями, призводять до появи серйозних проблем на роботі, аж до її втрати;

Лікування апатії

Комплексне лікування апатії в рамках лікування захворювань, при яких вона виникає і розвивається, дозволяє домагатися хороших і стабільних результатів. В методи лікування повинна входити не тільки медикаментозна, а й обов’язково психотерапевтична програма. Надзвичайно велика роль – підтримка, терпіння сім’ї і близьких таких хворих – створення прийнятних умов – значно підвищує якість їхнього життя.

Exit mobile version