Ангіна

Ангіна – це гостре захворювання інфекційного характеру, що вражає компоненти лімфатичного глоткового кільця, мигдалин піднебіння, яке викликане різними стафілококами і стрептококами (іноді іншими мікробами), грибковими інфекціями або вірусами. Також в медичних колах хвороба відома під назвою гострий тонзиліт (МКБ-10: J03). При загостреннях хронічного тонзиліту фахівці також говорять про виникнення ангіни.

Форма проявів захворювання

Завдяки тому, що збудників ангіни в природі існує дуже багато, дане захворювання може мати різні форми. До того ж, ангіни бувають гострими і хронічними. При гострих тонзилітах має значення, первинна чи це ангіна, що характеризується гострими запальними процесами в піднебінних мигдалинах і протікає в якості самостійної інфекції, або вторинна, що є результатом захворюваності на скарлатину, інфекційний мононуклеоз, дифтерію та іншими інфекціями, перебіг яких супроводжується запаленням мигдалин. Хронічні тонзиліти розрізняються між собою тим, наскільки важкими виявляються наслідки для організму після перенесення інфекції.

Залежно від того, як саме і наскільки глибоко вражені мигдалини в ході ангіни, тонзиліти діляться на катаральні, фолікулярні, лакунарні, флегмонозні, герпетичні і виразково-плівчасті. Ці форми ангін найпоширеніші, але в природі існують і інші.

Залежно від тяжкості перебігу і поразки мигдалин, ангіни можуть бути легкими, середньотяжкими або важкими. При цьому найлегшою вважається катаральна ангіна, якщо розцінювати за характером протікання інфекційної хвороби. Будь-яка ангіна, яку викликає аналогічний збудник, матиме схожі ознаки, і лише при збуднику у вигляді синьогнійної палички основним симптомом захворювання виступатиме гній.

Механізм виникнення ангін всіх форм однаковий, різниця полягає в тому, що одні захворювання прогресують помірно і не викликають ускладнень, а інші протікають дуже важко самі по собі, залишаючи після себе хронічні хвороби або важкі ускладнення. Першими симптомами при будь-якій формі ангіни будуть інтоксикаційні, а вже після виникнуть характерні ознаки, що тривають практично однакову кількість часу, незалежно від форми захворювання.

Катаральна ангіна

Катаральна ангіна є найбільш легкою первинною формою хвороби, в ході якої у пацієнта виникають лише поверхневі симптоми ураження мигдалин. Інтоксикація організму при катаральній формі виражена помірно, температура тіла тримається не дуже довго і зростає до помірних відміток. Візуальний огляд допомагає побачити прояви гіперемії на твердому і м’якому піднебінні, іноді в області задньої поверхні глотки. Бувають випадки, коли епітелій запалюється лише на мигдалинах і піднебінних дужках.

Виникає катаральна ангіна, як правило, раптово. Пацієнт починає різко відчувати слабкість, нездужання, виникає біль або першіння в горлі. Потім біль починає прогресувати, іноді відчувається припухлість зіву, сильні болі при ковтанні, мигдалини червоніють, а при обмацуванні горла зовні людині стає дуже боляче. Поступово ковтати стає нестерпно боляче і температура тіла досягає позначки в 39 градусів.

Також для катаральної (та й будь-якої іншої) ангіни властивий озноб, гарячкові стану, іноді – стан марення. Триває катаральна ангіна і у дорослих, і у дітей близько 2 днів. Потім запалення починає зменшуватися, болі стихають і людина одужує. При негативному протіканні патологічний процес посилюється і катаральна ангіна може плавно перетікати в лакунарну або ж фолікулярну форму.

Фолікулярна ангіна

Тривале, важке і складне за частиною виникнення ускладнень захворювання є фолікулярна форма ангін. Основними симптомами при ній виступають все ті ж болі в голові і суглобах, висока температура тіла, нездужання, проте прояв таких ознак значно сильніше, ніж при катаральній формі захворювання. У багатьох пацієнтів значно посилюється слиновиділення. Важливо розуміти, що лікування фолікулярної ангіни має відбуватися виключно в стаціонарних умовах, щоб можна було скоротити період лікування і уникнути виникнення важких ускладнень.

На самому початку хвороби у людини різко підвищується температура тіла до 38-39 градусів. Потім різко захворює горло, ковтати стає при цьому нестерпно, часто такий біль віддає у вуха. При сильній інтоксикації виникають болі в голові, поперекової області, починається лихоманка, пацієнта морозить, він відчуває сильну слабкість. Проведений загальний аналіз крові зазвичай демонструє в даному випадку високі показники ШОЕ, нейтрофільний лейкоцитоз, еозинофілію. При фолікулярній ангіні часто збільшуються регіональні лімфовузли, вони стають болючими при пальпації, іноді збільшується навіть селезінка.

Дитячими особливостями фолікулярної ангіни є блювотні прояви, діарея, виникнення менінгіту, помутніння свідомості. У всіх пацієнтів фахівці виявляють гіперемію м’якого піднебіння і мигдаликів, поверхня яких часто усипана жовтуватими круглими виразками. При нормальному перебігу фолікулярна ангіна триває не менше 5-7 діб.

Лакунарна форма ангіни

Ще важче, ніж фолікулярна, тече лакунарна ангіна при тих же симптомах. Гіперемійовані мигдалини при лакунарній ангіні покриваються додатково ще і білястим нальотом. Перебіг хвороби в кращому випадку закінчується лише через 5-7 діб. Іноді і лакунарна, і фолікулярна ангіни можуть бути схожі в своєму розвитку на фібринозну форму хвороби, при якій плівка на поверхні слизової виникає в результаті лопань нагниваючих фолікулів. При цьому лакунарна ангіна характеризується тим, що з області некротизації епітелію фіброзна плівочка буде поширюватися в лакунарні гирла.

В області лакун і у дітей, і у дорослих при лакунарній ангіні будуть уражатися мигдалини. При цьому наліт з гною може поступово поширитися і на піднебінні мигдалини. Основними симптомами лакунарной ангіни виступають:

  • різке і значне підвищення температури тіла;
  • суглобові болі;
  • хворобливість в області серця;
  • головні болі.

При проведенні огляду фахівцями при лакунарній ангіні виявляється інфільтрація мигдалин, їх гіпереміровання і набрякання. Фібринозно-гнійний вміст спостерігається в області розширених лакун, а згодом воно перетворюється в гнійну плівку по поверхні мигдалин.

Флегмозна ангіна

Досить рідко в сучасних умовах зустрічається такий прояв захворювання, як флегмонозна ангіна. При цій важкій формі хвороби деякі ділянки мигдаликів розплавляються. Зазвичай цей процес має односторонній характер. Основними симптомами хвороби є:

  • хворобливі відчуття в області горла в процесі проковтування або розмов;
  • збільшення лімфатичних вузлів в області шиї;
  • гіпертермія;
  • виражена інтоксикація у вигляді блювоти і нудоти, суглобових болів, зниженого апетиту та ін;
  • на збільшеній ураженій мигдалині можна спостерігати гіперемію і напругу, в разі пальпації в даному місці виникає виражений біль;
  • асиметрія зіва і тризм жувальних м’язів.

У випадку з флегмонозною ангіною у пацієнта спостерігається вимушене положення голови, а при проведенні фарингоскопії візуалізується збільшення мигдалини і обмеженість рухливості м’якого піднебіння. Подібна ангіна часто в медичних джерелах називається інтратонзилярним абсцесом.

Герпетична ангіна

Таке дитяче захворювання, як герпетична ангіна, виникає завдяки проникненню в людський організм вірусу Коксакі типу А або В. Хвороба дуже заразна, легко поширюється в дитячих колективах за допомогою повітряно-краплинного або фекально-орального способів.

Починається це захворювання дуже гостро з підвищення температури тіла до 40 градусів. Після підняття температури починає сильно боліти горло і голова, з’являються м’язові спазми в районі живота, іноді виникають пронос або блювота. При огляді зіву видно червонуваті бульбашки на мигдалинах, задньої поверхні глотки, м’якому піднебінні і язичку. Подібні бульбашки лопаються і розсмоктуються через 3-4 доби після виникнення.

Після перенесення герпетичного тонзиліту до хвороби виробляється стійкий імунітет, що захищає від повторного зараження на все життя.

Виразково-плівчаста форма ангіни

Основною відмінною ознакою виразково-плівчастої ​​ангіни вважають відсутність високої температури при протіканні захворювання. Етіологія хвороби лежить в симбіотичному з’єднанні таких збудників, як веретеноподібна паличка і спірохета в роті пацієнта. Виразково-плівчаста форма захворювання небезпечна некротичними змінами поверхні мигдалин і виникненням специфічної форми виразки в цій області.

Головні симптоми хвороби:

  • відсутність гіперемії;
  • присутність відчуття чужорідного тіла в районі горла;
  • запах гнилі з рота;
  • підвищення салівації;
  • в області поразки збільшення регіональних лімфатичних вузлів;
  • виникнення лейкоцитозу в аналізах крові.

Перебіг захворювання може затягнутися від тижня до декількох місяців, воно загрожує важкими ускладненнями і вимагає миттєвого застосування антибіотиків вже на старті лікування.

Причини ангіни

Оскільки ангіна вважається інфекційним захворюванням, можна зробити висновок про те, що причинами її виникнення завжди будуть певні мікроорганізми, що провокують різні форми хвороби. Найбільш частими збудниками і у дорослої, і у дитячій аудиторії є:

Шляхів зараження існує декілька:

  • Найхарактерніший при всіх ангінах повітряно-крапельний шлях міграції патогенної мікрофлори.
  • Якщо мікроорганізми надходять в область глотки з кровотоком з раніше виниклих інфекційних вогнищ, то це гематогенний шлях.
  • Ентеральний шлях зараження характеризується надходженням мікроорганізмів з продуктів харчування (молочних, в основному, коли людина вживає некип’ячене молоко від корови, у якій протікає мастит).
  • При виникненні ангіни через попередні гастроентерити, карієс, гнійні синусити говорять про ендогенний шлях зараження.
  • При зараженні під час проведення операцій на ЛОР-органах говорять про штучні шляхи зараження і травматичну ангіну.

Ризики захворіти на ангіну у людей будь-якого віку значно зростають при різких скачках температур, неповноцінному харчуванні, перевтоми, погану екологічну обстановку, дуже сильних переохолодженнях, зниженні реактивності і сенсибілізації в організмі.

Найчастіше ангінами хворіють в холодні і сирі місяці, також вони можуть виникати в якості наслідків дифтерії, скарлатини, грипу, коклюшу та деяких захворювань крові.

Основні прояви ангін

Всю симптоматику ангін прийнято ділити на загальну і специфічну. Серед загальних симптомів при будь-якому вигляді ангін зазвичай завжди присутня гіпертермія. Підвищенням температури людський організм реагує на проникнення в нього патогенних бактерій. При високих показниках температури тіла посилюється імунна відповідь організму, активізується виведення токсинів, знижується швидкість розмноження бактерій. Важливо розуміти, що це не говорить про те, що температуру не варто збивати – факт її підвищення сам по собі допомагає всьому перерахованому вище, терпіти занадто високу температуру не тільки недоцільно, але й небезпечно.

Також до загальних симптомів ангін відноситься нездужання, озноб, інтоксикаційні головні болі, сильна стомлюваність, хворобливість суглобових зчленувань у пацієнтів будь-якого віку.

Специфічна симптоматика тонзилітів представлена ​​хворобливістю в горлі в результаті сильного запального процесу в області мигдалин, яка з кожним днем ​​розвитку хвороби тільки посилюється, збільшенням і гіперемією мигдаликів, лімфатичних вузлів в районі запалення.

Стадії розвитку ангін

Розвиток ангіни проходить за різними сценаріями і залежить від конкретної форми хвороби. При цьому по-різному може тривати і інкубаційний період, який коливається від 12 до 72 годин. Спільною рисою виникнення будь-якого типу ангіни у людей будь-якого віку є гострота хвороби при першому прояві, коли різко підвищується температура тіла до 39-40 градусів, пацієнта починає морозити, у нього різко виникає біль в горлі при ковтанні.

Гострий первинний тонзиліт зазвичай характеризується ураженням мигдаликів – хворобливістю горла, інтоксикацією, набряканням мигдалин при катаральній формі, виникненням фібринозно-гнійного нальоту при лакунарній формі в області гирла лакун, проявом «картини зоряного неба» в носоглотці при фолікулярній ангіні, виникненням нальоту при виразково-плівчастій ​​формі, збільшеними лімфатичними вузлами в області запалення.

Тривалість лікування ангін завжди залежить від реактивності імунітету хворого і форми тонзиліту, яку він в даний момент переносить. Якщо ангіна бактеріальна, то її тривалість можна регулювати курсом терапії антибактеріальними препаратами, який повинен тривати від 5 до 14 днів. Базовий антибактеріальний курс при ангінах обов’язково закріплюється загальнозміцнюючим і місцевим лікуванням, тому, в середньому, ангіна лікується не менше 2 тижнів. Аналогічні терміни характерні і для лікування вірусних ангін, однак при них складність полягає в тому, що паралельно з вірусами до хвороби може приєднуватися бактеріальна інфекція, і тоді лікування буде вже більш тривалим і складним. Наприклад, при гнійній флорі, яка приєднується до вірусної ангіні, людина буде проходити специфічну терапію близько місяця.

При терапії хронічних форм тонзилітів важливо розуміти, що це тривалий процес. Двічі на рік хронічні ангіни лікують консервативними методами – інгаляціями, промиванням мигдалин, зрошенням антисептичними засобами мигдалин і іншими. При частих рецидивах захворювання подібні профілактичні курси потрібно проводити чотири рази на рік.

Важливим параметром для визначення термінів лікування ангін є температура тіла. Найчастіше гіпертермія досягає при ангінах показника в 38 градусів і тримається протягом 3-5 діб. Це частіше відбувається при вірусних, грибкових і бактеріальних односторонніх тонзилітах. Прийом антибіотиків повинен тривати не менше 2-3 діб після повної нормалізації температури. При суб’єктивних поліпшення самопочуття зі збереженням високої температури фахівці роблять висновки або про виниклі ускладнення, або про неефективність проведеної терапії і збереженні запального вогнища в організмі. При цьому антибіотики зазвичай змінюються. Тільки після 3-5 діб після нормалізації температурного режиму можна закінчувати лікування антибактеріальними препаратами, оскільки при різкому перериванні лікування через пару днів хвороба може повернутися з новою силою.

При стертих формах ангін температура може практично не підвищуватися або підвищуватися незначно до відміток 37,2-37,5 градусів. Так частіше буває у тих пацієнтів, які страждають ослабленим імунітетом або ВІЛ-інфекцією. В даному випадку, якщо лабораторні дослідження підтверджують наявність тонзиліту, терапія проводиться до тих пір, поки аналіз крові не продемонструє лікарям відсутність характерного лейкоцитозу. Після цього скасовуються антибіотики і починається загальнозміцнююче лікування.

Іноді ангіни є ускладненнями або супутніми хворобами інших інфекцій. У цьому випадку вони протікають за законами основного захворювання.

При дифтерії – гострої запальної інфекції, що виникає при проникненні в організм дифтерійної палички – ангіни у пацієнтів дуже важкі, з задушливим кашлем, дихальною недостатністю і задишкою, важкими патологіями нервової системи. Несвоєчасне або неграмотне лікування може призводити в даному випадку до смерті хворого.

При грипі ангіна протікає по загальним законам даної вірусної інфекції, характеризується ринітами чи кон’юнктивітом, не особливо сильно проявляється на загальному тлі захворювання і має частіше сприятливий прогноз.

При скарлатині – гострої інфекції, спричиненої β – гемолітичним стрептококом А – загальна симптоматика ангін доповнюється ще й шкірним дрібноклітинним висипом по тілу. Гіпертермія може досягати 40 градусів, хвороба відноситься до категорії дитячих інфекцій і при правильному лікуванні має сприятливий прогноз.

При ангіні, що супроводжує інфекційний мононуклеоз – захворювання невивченого походження – обов’язково присутній виражений лейкоцитоз в аналізі крові, збільшуються лімфатичні вузли, підвищується температура, часто збільшуються селезінка та печінка. При розгляді стану ротоглотки лікар спочатку бачить типову ангіну, а пізніше починає спостерігати специфічний брудно-сірий наліт на слизових. У дитячому віці мигдалини значно збільшуються, перекриваючи дихальні шляхи своїм обсягом. Прогноз лікування інфекційного мононуклеозу залежить від якісного і своєчасного лікування захворювання.

Методи діагностики ангіни

Для того, щоб призначити кваліфіковане лікування при ангіні, слід провести грамотну діагностику захворювання, щоб напевно знати, яка форма хвороби, наскільки вона важка, яким збудником була викликана. У стандартному діагностичному плані при ангіні є:

  • візуальний лікарський огляд;
  • збір анамнезу;
  • посів на виявлення поживних середовищ – збір мазка із зіву на предмет визначення збудників;
  • аналіз крові;
  • іноді призначається магнітно-резонансне дослідження.

Діагностичні процедури поділяються на клінічне обстеження, фарингоскопію і лабораторну діагностику. Клінічні дослідження дозволяють фахівцям вивчати стан хворого без додаткових інструментальних методик. У їх ході лікар ознайомиться зі скаргами пацієнта, дізнається, коли вони вперше дали про себе знати, проведе зовнішній огляд, пропальпує лімфатичні вузли на шиї і за вухами.

При фарингоскопії проводиться огляд за допомогою шпателя ротоглоточної області. Особлива увага приділяється при цьому миндалинам, яснам, м’якого піднебіння і стінок порожнини рота. Якщо лікар в ході фарингоскопії діагностує ангіну, значить, він бачить збільшені і запалені мигдалики, іноді з гнійним нальотом, гнійними складками на мигдалинах, гнійними пробками, які закривають лакуни (при хронічному тонзиліті, наприклад).

Щоб з’ясувати форму ангіни, потрібно досліджувати вміст лакун. При цьому найчастіше розглядається задньоглоткова стінка. Фарингоскопія є ключовим діагностичним засобом для з’ясування форми і збудника захворювання.

Іноді фахівці бачать необхідність робити перкусію і аускультацію серцево-судинної, дихальної та інших систем організму пацієнта для уточнення необхідної інформації.

До лабораторної діагностики відноситься загальний аналіз крові пацієнта і мазок із зіву. Аналіз крові демонструє симптоматику запального процесу і наявність анемії. Мазок допомагає зібрати біоматеріал, виростити бактерії в лабораторних умовах, щоб можна було оцінити їх приналежність до того чи іншого типу. Мазки беруть обов’язково, щоб виключити дифтерію, прояви якої багато в чому схожі з ангінами.

Лікування ангіни

Методики швидкого лікування при ангінах не існує. При правильній терапії і мінімумі ускладнень ангіна проходить на 8-10 день. Найчастіше лікування хвороби триває 2 тижні. У домашніх умовах лікування призначає лікар, однак перша долікарська допомога при виявленні ангіни і подальше підтримання відповідного режиму грають важливу терапевтичну роль у всьому лікуванні.

При виникненні перших симптомів ангіни до приїзду лікаря важливо ізолювати хворого, щоб не викликати епідемію хвороби. При цьому хворому прописаний строгий постільний режим, адже будь-які навантаження в даному випадку провокують розвиток важких ускладнень на серце, селезінку та інші органи. Навіть після повного одужання варто деякий час обмежувати фізичну активність, поки організм повністю не відновиться. Хворого необхідно рясно напувати будь-якими напоями, щоб полегшити в організмі прояви інтоксикації. А ось їжа пацієнту необхідна спеціальна, напіврідка, з м’якою консистенцією, не дратівлива до запаленої слизової. Найкраще пацієнту дотримуватися молочно-рослинну вітамінізовану дієту при ангінах.

У якості першої допомоги при різкій хворобливості горла можна застосовувати полоскання содовим розчином, відварами календули або ромашки (вони ж використовуються для інгаляцій), фурациліном. Ефективним буде обробка горла Люголя. Ну і, звичайно ж, слід обов’язково використовувати жарознижуючі препарати на основі переважно парацетамолу або Ібупрофену.

Медикаментозну терапію призначають лікарі і звичайно вона обов’язково включає в себе антибіотики. При стрептококових збудників ефективні пеніцилінові антибіотики, при інших – ті, що найкраще впливають на їх життєздатність. Саме для призначення ефективного антибіотика і проводиться бактеріологічне дослідження мазка із зіву. При наявності алергії на антибактеріальні препарати пацієнтам призначають макроліди, наприклад, Азитроміцин.

Паралельно з антибіотикотерапією обов’язково виписуються і антигістамінні засоби, вітаміни груп В і С, засоби підтримки мікрофлори в шлунково-кишковому тракті.

Для місцевого знеболювання хворобливості в горлі маленьким дітям прописують спеціальні анестезуючі цукерки з маслами м’яти і ментолу, що сприяють зниженню чутливості в даній області. У будь-якому випадку, призначенням лікування при ангіні повинен займатися лікар, багато препаратів мають ряд протипоказань в дитячому віці, при паралельному лікуванні іншими ліками, в процесі вагітності. Тільки так стає можливим швидко і без ускладнень вилікувати ангіну в домашніх умовах.

Якщо ж медикаментозне лікування не допомагає, тонзиліти занадто часто рецидивують, мигдалини починають саморуйнуватися, лікарі вдаються до хірургічного видалення мигдалин. При частих випадках ангін лімфоїдна тканина перестає виконувати свої захисні функції, уражені місця на мигдалинах починають пропускати інфекцію в кров, що сприяє її поширенню по організму. З цієї причини мигдалини іноді вирішують видаляти.

Хірургічне видалення проводиться, якщо пацієнт частіше 3 разів на рік переносить ангіни, а хронічний тонзиліт починає вражати, крім мигдалин, і інші навколишні тканини. Протипоказаннями до видалення мигдалин виступають цукровий діабет, порок серця і гемофільна інфекція.

Ускладнення ангін

Найнебезпечнішим при захворюванні на ангіну є ризик можливих ускладнень, які при даній хворобі дуже серйозні. Продовженням тонзиліту може виступити паратонзилярний абсцес, який характеризується тим, що після одужання у пацієнта різко знову починає боліти горло і ця біль постійно прогресує. Через дві доби людина вже зовсім не може ковтати, зростає температура, зростає слиновиділення. Стан може доходити до того, що через сильний набряк споживана їжа починає потрапляти в носоглотку замість стравоходу. Людина починає задихатися. Допомогти при даному ускладненні може лише термінове хірургічне втручання.

Також можуть виникнути місцеві ускладнення у вигляді гострого гнійного лімфаденіту (запалення лімфовузлів), отиту, набряку гортані, а можуть початися і загальні ускладнення у вигляді ревматизму, міокардиту, гломерулонефриту.

Набряки гортані можуть часто викликати летальні випадки у пацієнтів. При набряку даного органу відбувається утруднення дихального процесу і розвивається киснева недостатність в організмі. При поширенні з мигдалин патогенних бактерій в лімфовузли виникає гнійний лімфаденіт. Лімфовузли запалюються, збільшуються, набувають хворобливість. Напружуються і тканини навколо них. При двосторонньому процесі відбувається збільшення в обсязі шиї. Голова не повертається, набряки в цій області весь час зростають. Крім лімфатичних відбувається здавлювання і кровоносних судин, що перешкоджає циркуляції крові і призводить до венозного стазу.

Нерідко ускладненням ангін є отит – запалення порожнини середнього вуха. Отити виникають через близьке розташування вушної і ротової порожнин в організмі. Крізь сполучну глотку і вухо євстахієву трубу мікроорганізми легко циркулюють.

Виявляється отит спочатку поступовим зниженням слуху, а потім до приглухуватості приєднується больовий синдром.

Коли розвивається ревматизм, в організмі уражається сполучна тканина через вплив бета-гемолітичного стрептокока. Імунна система продукує антитіла до даного мікроорганізму, такі антитіла починають зв’язуватися з антигенами і осідати в нирках, серці, суглобах. Подібні взаємопов’язані елементи провокують запалення в місцях осідання, що і призводить до ревматичної поразки серця, суглобів і нирок.

Запалення серцевого м’яза – міокардит може починатися в процесі перенесення ангіни або після її закінчення. При ангіні мікроорганізми-збудники можуть паралельно вражати і серцевий м’яз, особливо це стосується вірусної природи тонзилітів. Небезпекою є те, що вірусні ангіни більш властиві дітям, отже, і міокардит вірусного характеру зустрічаються частіше у дітей. При цьому м’язова серцева тканина стає ослабленою і не справляється зі своїми функціями. Симптомами міокардиту є часті серцебиття, задишка і слабкість, порушення серцевого ритму.

При аутоімунній природі міокардиту хвороба починає розвиватися через кілька тижнів після перенесення ангіни. Розвиток захворювання аналогічно ревматизму, імунні комплекси нашаровуються на м’язові волокна серця і не дають їм нормально функціонувати.

Двостороння поразка нирок – гломерулонефрит – розвивається внаслідок аутоімунного процесу при осіданні стрептокока. Механізм аналогічний ревматизму. Коли аутоімунні комплекси накопичуються в нирках, починається запалення, яке поступово в результаті призведе до ниркової недостатності.

Дана патологія практично не лікується, тому вважається однією з найнебезпечніших. Симптоми гломерулонефриту – підвищення артеріального тиску, виникнення набряклості, кров’яні домішки в сечі.

Профілактичні заходи і дієта

Щоб уникнути рецидивів ангіни і виникнення її ускладнень, лікарі рекомендують дотримуватися деяких правил, що призводять до того, що ангінами людина буде хворіти максимально рідко.

Щоб профілактувати виникнення ангіни, не слід переохолоджувати свій організм. При місцевому переохолодженні в роті на мигдалинах виникає слизовий шар, в якому відмінно розмножуються бактеріальні агенти, такі як стрептококи, стафілококи. Кровопостачання на слизових при переохолодженні зменшується, судини звужуються, що також може спровокувати початок ангін. Важливо пам’ятати, що при перегрітому організмі особливо небезпечно пити холодну воду і їсти морозиво, оскільки переохолодження відбувається дуже швидко. Не можна переохолоджуватися на вулиці взимку, купатися в холодній воді, довго перебувати в холодному приміщенні.

Для поступової адаптації організму до температурних перепадів слід загартовуватися. Цього можна домогтися контрастними душами, поступово знижуючи температуру води, фізичними навантаженнями, гімнастикою вранці. Не можна запускати в роті каріозні процеси, оскільки вони можуть приводити не тільки до ангін, а й до запальних процесів в органах шлунково-кишкового тракту. При виявленні викривлення носової перегородки пацієнту необхідно регулярно спостерігатися у отоларинголога , оскільки складне становище носового дихання часто провокує початок ангін. Те ж саме може відбуватися і у тих, хто часто страждає ринітом.

Щоб уникнути проблем з імунітетом людина повинна збалансовано повноцінно харчуватися, вживаючи більше фруктів і овочів. Також їжа повинна бути такою, яка не дратує слизову у роті – каші та супи для цього відмінно підходять. Після перенесення ангіни краще обмежити споживання гострої та солоної їжі. При захворюванні на ангіну харчуватися твердою їжею стає неможливо, вона провокує біль і запалення слизової, що посилює перебіг патології. Тому раціон хворого повинен складатися з дрібно нарізаних продуктів, краще подрібнених блендером, тих же супів, каш і пюре. Не можна їсти солодке, кисле, солоне і гостре, щоб не дратувати слизову. При ангіні краще менше їсти, але посилено пити. Для поповнення запасів рідини відмінно підходить як вода, так і чаї, компоти, соки та інші напої (негазовані).

Якщо в родині хтось захворів на ангіну, важливо обов’язково ізолювати хворого, а всім іншим дотримуватися профілактичних заходів – користуватися окремим посудом, обов’язково провітрювати всі приміщення, носити захисну маску.

Рекомендації та протипоказання для хворих

Найголовнішим при домашньому лікуванні ангіни є режим. Постільний режим обов’язково слід дотримуватися, оскільки організму потрібен повний спокій для боротьби зі збудниками хвороби. При цьому у хворого в приміщенні важливо регулярно провітрювати, робити вологе прибирання і рясно напувати хворого. Їжа повинна бути не твердою, не великої, пюреподібною. Решта – за рекомендацією лікаря.

Категорично не можна при ангінах використовувати зігріваючі компреси в області горла. Тепло допоможе розмножуватися бактеріям ще швидше, а посилення кровотоку рознесе інфекцію по інших ділянках тіла. Все вищесказане стосується і відвідування сауни, лазні, гарячих ванн, які можуть привести рівно до тих же тяжких наслідків. Пацієнту з ангіною рекомендується лише теплий душ до моменту самостійного зниження температури тіла до нормальних показників.

Також не можна ігнорувати антибіотики, які призначив лікар. Ангіна – складне і дуже небезпечне захворювання, народними методами тут можна лише полегшити симптоматику (та й то не завжди), а для перемоги над збудниками необхідно застосовувати тільки спеціальні медикаменти.

Слід припинити курити, поки ангіна не пройде. Куріння часто відбувається на відкритому повітрі, яке може виявитися для хворого на ангіну занадто холодним. До того ж, ефективність лікування при тютюнопалінні сильно знижується, а значить, тривалість терапії буде підвищуватися.

Головну небезпеку при ангіні несе не саме захворювання, а його наслідки і ускладнення. Щоб їх не спровокувати, краще дотримуватися всіх рекомендацій фахівців, своєчасно звертатися за медичною допомогою при виявленні нових симптомів або погіршенні стану.

Морозиво при ангінах

Пацієнти часто цікавляться у лікарів, чи можна їсти при ангіні морозиво. Багато фахівців сходяться на думці, що цей продукт може допомогти в полегшенні симптоматики захворювання, але він не виступить головним засобом при лікуванні.

Ефективним морозиво може бути при тонзилітах через свою холодну і жирну текстуру. Холод звужує судини в горлі, кровотік там зменшується, живлення клітин послаблюється і, як наслідок, запалення в цих місцях відступає. Також холод сприяє звуженню опухлих мигдалин в горлі. Все це призводить до якнайшвидшого настання одужання.

Жирна текстура морозива розчиняє гній, токсини і бактерії, очищаючи гланди. Це знижує больові відчуття і провокує швидке одужання. Діти з задоволенням будуть вживати такі ліки, на відміну від багатьох інших засобів, що знизить ймовірність того, що дитина просто ліки виплюне і вони не встигнуть подіяти. Однак на добу хворому на ангіну можна з’їдати не більше 150 грамів морозива підталого виду. Краще вибирати вершкові або шоколадні екземпляри, які більш жирні і не містять в собі шматочків фруктів або інших твердих частинок.

Однак споживання морозива може нести в собі ризики. Симптоматика ангіни часто відчувається і при скарлатині або дифтерії, а в даних випадках морозиво їсти категорично не можна. Слід відкласти терапію морозивом до точного діагностування захворювання та рекомендацій лікаря. Після вживання морозива при ангіні важливо обов’язково полоскати ротову порожнину від залишків цукру , які можуть спровокувати розвиток інфекції та її посилення. Офіційні медичні джерела не дозволяють застосовувати морозиво для лікування ангін, тому рекомендації лікаря обов’язково необхідно отримати.

Якщо ж склалося так, що мигдалини доводиться видаляти хірургічним шляхом, категорично після даної операції не можна їсти морозиво та інші молочні продукти протягом двох наступних тижнів. Подібне харчування провокує вироблення мокротиння і виникнення кашлю, а він, у свою чергу, не дасть рані після видалення мигдалин нормально загоюватися, сприятиме посиленню кровотечі. Якщо хтось говорить про те, що після тонзилектомії їв морозиво, він, швидше за все, має на увазі заморожений лід, однак цей момент обов’язково обговорюється з лікуючим лікарем і його рекомендації не підлягають порушення.

Годування грудьми при хворобі

Оскільки ангіни не є вірусними інфекціями в чистому вигляді або застудами, їх лікування вимагає застосування спеціальних засобів – антибактеріальних препаратів, які стануть на заваді виникненню ускладнень. Місцеві препарати в даному випадку виявляються малоефективними.

Однак прийом антибіотиків при лікуванні ангін не є приводом переривати грудне вигодовування. У сучасній фармакології існує безліч препаратів, які ефективно ведуть боротьбу з бактеріями, що викликають хворобу, і в той же час – не впливають негативно на розвиток малюка. Лікарі знають, що за даних обставин для боротьби з ангіною не можна прописувати пацієнтці тетрациклін, фторхінолони і Левоміцетин, оскільки дані групи антибіотиків впливають на процеси кровотворення і розвиток кісткової тканини у дитини.

Серед найбільш відомих і безпечних груп антибіотиків, дозволених для використання при годуванні грудьми і проявляють ефективність в боротьбі з ангінами, виділяються пеніциліни, цефалоспорини першого та другого покоління, макроліди. На сьогоднішній день дані групи представлені величезним вибором конкретних препаратів, кожен з яких має свої переваги і може бути рекомендований годувальниці при захворюванні на ангіну. Паралельно з прийомом антибіотиків важливо використовувати препарати для підтримки нормальної мікрофлори в кишечнику матері і дитини – всілякі біфідо-і лактобактерії, які не принесуть організму абсолютно ніякої шкоди.

Ангіни це складні і досить важкі захворювання, лікування яких краще не запускати, своєчасно погоджуючи всі процедури і медикаменти з лікуючим лікарем для запобігання виникненню ускладнень і скорочення термінів і тяжкості перебігу хвороби.

Exit mobile version