Статеве виховання дітей та підлітків

Дехто вважає, що обговорювати ці проблеми непристойно. Дорослі намагаються обійти мовчанням цілком природні запитання, які цікавлять дітей і підлітків.

Інтерес цей з’являється ще в дошкільному віці, коли дитина випадково побачивши, що будова його статевих органів не така, як у сусіда (сусідки), запитує про це у батьків. Заборони говорити про це, а тим більше загрози й шльопання недоречні, тому що дитина починає дивуватися, чому розглядати свої та чужі руки, ноги, носи – можна, а статеві органи – не можна. У неї з’являється думка, що вони, мабуть, таять в собі особливий сенс і з ними пов’язано щось недобре. Це спонукає дитину ще старанніше їх вивчати, але вже потайки від дорослих.

Страх перед важливими питаннями

Особливий страх у батьків викликають питання, пов’язані з «таємниці» появи дітей на світло, в т.ч. і самого себе. Боятися їх не потрібно, бо вони природні. Слід відповідати просто і доступно, без збентеження і хвилювання. Не деталізуючи, не вдаючись до вигадок і казок про «лелек» і «капусту». Відмова відповідати на питання (мовляв, ти ще малий) лише підігріває інтерес дитини.

Обстеження показують, що багато хлопчиків і дівчат отримують відомості про статеве життя з випадкових джерел. І ця інформація відверта, але дуже неточна, часто звульгаризована. Сюди приєднується потужний вплив ЗМІ, які грубо спотворюють реальність сексуальної любові, підкреслюючи саме фізіологічну сторону сексуальних відносин.

Непідготовленість і необізнаність дітей і підлітків в питаннях статі нерідко обертається втратою здоров’я і важкими життєвими драмами. Тому статеве виховання потрібно починати вже в ранньому віці й проводити його потрібно індивідуально, з урахуванням статі, віку, рівня підготовленості дітей.

Починати таку розмову нелегко, але необхідно. Такі розмови вести краще з сином батькові, а з дочкою – матері.

Краще, якщо дитина дізнається про ці явища на рік раніше, ніж на годину пізніше. Упустити час – значить сприяти формуванню у дітей недовіри та критичного ставлення до батьків.

Мета статевого виховання

Виховати цілісну особистість жінки та чоловіка, здатних адекватно усвідомлювати та переживати свої фізіологічні та психологічні особливості, встановлювати оптимальні відносини з людьми свого і протилежної статі у всіх сферах життя.

Завдання статевого виховання

  1. Сприяти гармонійному розвитку молодого покоління;
  2. Сприяти зміцненню шлюбу і сім’ї.

Роль сім’ї в статевому вихованні

  1. Сімейне виховання зачіпає найпотаємніші сторони життя дітей, які не будуть зачіпатися в громадському вихованні.
  2. Сім’я виховує всім чином свого життя.

Найбільшу роль в статевому вихованні дівчаток і хлопчиків грає особистий приклад батьків. Гріш ціна красивим словам, якщо закінчивши повчання синові, чоловік накинеться на дружину з грубостями. При статевому вихованні хлопчиків і юнаків треба не забувати про необхідність підтримувати чоловічий авторитет. Неприпустимо, щоб дружина критикувала при дітях дії батька, принижувала його, навіть якщо заслужено. Син засвоює, дивлячись на батька, свою лінію поведінки, в тому числі й з особами протилежної статі, а для дочки батько – можливий ідеал майбутнього чоловіка.

Якщо сім’я спільно планує і проводить дозвілля, якщо діти бачать згоду і дружбу між батьками – це і є найкраща форма рішення на практиці питань статевого виховання дитини.

У віці 7-9 років відбувається «розкол» взаємин між хлопчиками та дівчатками, підвищується інтерес до представників своєї статі. У сім’ї в цей період хлопчики тягнуться до батьків, а дівчатка – до матерів. Щирі довірчі бесіди, спільні заняття «чоловічими» і «жіночими» справами зближують дітей та батьків, дають поштовх до відвертих розмов, допомагають дітям ділитися з дорослими своїми потаємними таємницями та мріями.

 Статеве виховання включає

  1. Анатомо-фізіологічну частину;
  2. Соціально-психологічну частину.

Анатомо-фізіологічна частина включає

  1. Статеве дозрівання;
  2. Особиста гігієна;
  3. Інформація про ЗПСШ.

Перші ознаки статевого дозрівання наступають між 9-14 роками – у дівчаток і між 10-15 роками – у хлопчиків. До цього моменту вони повинні отримати досить точне уявлення про статевий розвиток і гігієнічних навичок, про анатомію статевих органів, про розмноження, про вагітність і пологи. Зміни, що відбуваються в організмі підлітка, не повинні стати для нього несподіванкою.

Якщо перші ознаки статевого дозрівання з’явилися до 9 років у дівчинки (до 10 років – у хлопчика) і не з’явилися після 14 років у дівчинки (після 15 років – у хлопчика), батькам необхідно звернутися за консультацією до ендокринолога, щоб виключити ендокринні порушення або захворювання.

У період статевого дозрівання потрібно оберігати підлітків від передчасного пробудження чутливості. Збудливо діють на дітей еротичні сцени в кіно, в житті, а також неконтрольоване читання відповідної літератури.

Соціально-психологічна частина включає

               1.Поняття «мужності» і «жіночності»;

               2.Психологія міжособистісних відносин;

  1. Культура спілкування;
  2. Моральні основи відносин юнаків та дівчат;
  3. Любов, як вище людське почуття;
  4. Шлюб і сім’я;
  5. Поняття готовності до шлюбу.

Для нормального статевого розвитку і встановлення правильних відносин між хлопчиками та дівчатками важливо формувати у них моральні поняття, як цнотливість помислів, відносин, зустрічей. Дівчина, наприклад, повинна поводитися так, щоб ні в одного, ні у приятеля, ні, тим більше у випадкових знайомих не виникло і помислів про те, що з даної дівчиною їм буде легко добитися інтимної близькості. У відносинах з усіма особами чоловічої статі дівчина повинна залишатися жіночною, красивою і недоступною.

Необхідно виховувати в дітях відповідальність за свої вчинки.

Проблеми, що виникають при статевому розвитку

  1. Закоханість;
  2. Онанізм;
  3. Ранні статеві зв’язки;
  4. Рання вагітність;
  5. Сексуальне насильство.

Закохані.

Період від 7 до 12 років можна назвати початком дитячого романтизму. Дитина може цілими днями думати про об’єкт свого обожнювання, ходити в школу тільки для того, щоб його побачити, і репетирувати перед дзеркалом слова, які скаже при зустрічі. Починається пора перших залицянь.

Любов для дітей старше 12 років міцно асоціюється з поцілунками та обіймами. Підлітки в цей період живуть відчуттями наближення «великої любові», яка ось-ось настане.

Пубертатний період – важливий, відповідальний і нелегкий етап життя. Він характеризується повною відсутністю гармонії. Хлопчики та дівчатка ще не прийшли в дорослий світ, але вже покинули світ дитинства.

Завдання дорослих – налаштувати дитину на те, щоб вона думала про секс в майбутньому часі, а не в сьогоденні. А поки нехай у неї формується своє ставлення до цієї теми та розуміння того, що секс нерозривно пов’язаний з відповідальністю за себе і за свою кохану людину.

Якщо батьки зрозуміли, що їх дитина закохана і любов ця безнадійна, нещасна, виснажлива, вони повинні чуйно стежити, щоб нервозність, смуток, депресія не переходили в патологічні форми – неврози, суїцидальні явища. За дитину доведеться боротися, в т.ч. за допомогою фахівців – психологів, психотерапевтів.

Онанізм

За статистикою, мастурбацією займаються 70-90% юнаків і 30-60% дівчат.

Ні в якому разі не можна влаштовувати за дитиною стеження, намагаючись викрити його в «цьому неподобстві». Не можна карати, лаяти та залякувати жахливими наслідками, а й залишати без уваги це явище не можна. У будь-якому випадку, тут потрібна спокійна розмова, без приниження особистості та без погроз. Батьки повинні подумати про організацію дозвілля своєї дитини, залучити до виконання посильної фізичної роботи. Найкращим способом уникнути цього явища є спорт, особливо для хлопчиків (гімнастика – для дівчаток), оскільки фізичні навантаження сприяють «спалюванню» надлишку гормонів і здорової втоми.

Якщо організація режиму в цей період правильна і життя підлітка заповнена захопливими справами, надмірного інтересу до питань статі не виникне.

Ранні статеві зв’язки

Що ж робити батькам, якщо підліток почав статеве життя? В першу чергу, змиритися. Головне завдання в цьому випадку – не втратити остаточно контакт з дитиною. Не треба боятися називати речі своїми іменами: розмову слід вести як з дорослими. Обов’язково потрібно провести бесіду про наслідки статевого життя: про гінекологічні, інфекційні, венеричні захворювання, про гормональні порушення через неправильне поводження з контрацептивами, про шкоду ранньої вагітності.

Виховуйте у дівчини відповідальність за можливу вагітність, а у юнаків – відповідальність за можливу вагітність його партнерки.

Рання вагітність

Якщо вагітність – вже доконаний факт, постарайтеся уникнути аборту. Навіть міні – аборт по перериванню першої вагітності може призвести до звичних викиднів або неможливості зачаття. Або обговоріть це зі спеціалістом, лікарем. Небажана вагітність часто може призвести до депресивних станів. Особливо якщо вона є наслідком зґвалтування або насилля.

Якщо майбутні батьки ще занадто юні (13-14 років), Ви можете усиновити (удочерити) свого онука (онуку). Молода мама в 16 років цілком може виконувати материнські обов’язки сама, особливо за Вашої підтримки. У минулому шлюб в 15-16 років був звичайною справою. Дівчина у 20 років, що не вийшла заміж, вважалася «старою дівою». Звичайно, кожному з батьків хочеться, щоб дитина добре закінчив школу, здобув освіту, а потім вже створював сім’ю і заводив дітей. Але в житті не все складається так, як нам би цього хотілося. Головне – це мир і щастя в родині, і народження дитини – цьому не перешкода. Зрештою, Ви теж несете певну відповідальність за те, що трапилося, тому що не змогли прищепити дітям звичку заздалегідь думати про наслідки своїх вчинків.

Сексуальне насильство

Сексуальне насильство – це залучення дитини без її згоди в сексуальні дії з дорослими з метою отримання останніми задоволення чи вигоди.

Згода дитини на сексуальний контакт не дає підстав вважати його ненасильницьким, оскільки дитина не володіє свободою волі та не може передбачити всі негативні для себе наслідки.

Жертвами сексуального насильства можуть бути діти будь-якого віку: приблизно 25% знаходяться у віці до 5 років, 35% – від 6 до 11 років і 40% – від 12 до 17 років.

Як захистити дитину від сексуального насильства?

Поясніть дитині, що Ви хочете обговорити з ним тему безпеки, щоб вона знала що робити, якщо опиниться в складній ситуації.

Поради як захистити дитину від сексуального насильства:

  1. Поясніть дитині, що це неправильно з боку дорослих примушувати дитину до сексуальних дій. Використовуйте простий, зрозумілий для віку дитини мову.
  2. Завірте дитину, що вона може спокійно говорити Вам абсолютно все, особливо якщо це стосується «неправильних дій» з боку дорослих або дітей, більш старшого віку.
  3. Розкажіть дитині про його тіло. Допоможіть йому назвати різні інтимні частини тіла і підкресліть, що ніхто не може торкатися до них без його дозволу.
  4. Переконайтеся в тому, що Ви чітко знаєте, де дитина перебуває в будь-який час, коли його немає поруч з Вами. Зустрітися з людьми, з якими дитина проводить час.
  5. Скажіть дитині, що вона має право сказати НІ будь-якому непрошеному, неприємного або бентежить жесту, дій або дотиків інших людей.
  6. Зверніть увагу, якщо хтось приділяє Вашій дитині підвищену увагу або дарує подарунки. Знайдіть час поговорити з дитиною про цю людину, і дізнайтеся, чому до нього проявляється така увага.
  7. Будьте чутливими до будь-яких змін в поведінці дитини або відношенні. Дивіться уважно за будь-якими змінами, що відбуваються в поведінці дитини, такими як відмова від улюблених видів діяльності або зайва прихильність до батьків.
  8. Навчіть дитину НІКОЛИ не наближатися до машини, не вступати в розмову з тими, кого вони не знають, і ніколи не ходити з будь-ким без отримання дозволу від Вас. Ніколи не залишайте дитину одну в машині.
  9. Потренуйте основні навички з техніки безпеки. Навчіть дитину користуватися телефоном, щоб у разі необхідності вона могла з Вами зв’язатися. Позначте з нею коло людей, до яких вона може в разі потреби звернутися за допомогою. Зробіть правилом обов’язково повідомляти Вам, коли вона приходить або йде звідкись, або коли плани змінюються.

Причина проблем статевого розвитку

Чим краще відносини в родині, чим більше емоційного тепла підліток отримує саме в сім’ї, тим менше ймовірність того, що він буде шукати емоційного тепла поза сім’єю.

Правила обговорення статевих питань

  1. Постарайтеся вести бесіду в природній формі та доброзичливо.
  2. Уникайте довгих лекцій – дитині хочеться ставити питання та отримувати конкретні відповіді.
  3. Не бійтеся сказати «занадто багато» про секс – з пам’яті вивітриться все, що не зрозуміло.
  4. Якщо Ви не можете відповісти на питання, не бійтеся звернутися до більш знає людині.
  5. Не обмежуйтеся одними фактами – розкажіть про своє ставлення до них і свої переживання.
  6. Відповівши на питання дитини, переконайтеся, що вона зрозуміла Вас.
  7. Зберігайте таємницю розмови.
  8. Дуже добре, якщо після Вашої розмови у дитини з’являться нові питання.

Соцмережі